Новости
О нас
Просьбы о помощи
Просьбы о донорах
Просьбы молитв
Просьбы в файле
Стань донором
Статьи
Дети творят
Гостевая книга
Обратная связь
Форум
Наши партнеры
Наши банеры
Полезные ссылки
Фото-галерея
Консультации врача

* Решетняк Аня. Продолжаем лечение.
* Стасенко Кира. "Мамочка, я буду жить!"
* Новини від мами Варюшки Волинець
* Горбатюк Вика. 60 000 грн "на вчера "
* Марчик Данило. Потрібна Ваша допомога!

* Лікар Андрій Гардашніков: Вчитися бути людьми
* Леся Литвинова: "Терапевт на півставочки"?
* Аліна Перевал:На Черкащині вперше провели унікальну операцію з порятунку онкохворого (ФОТО, ВІДЕО)
* Пацієнтам з хронічним болем
* Клінічні дослідження і шахрайство!

* Журенко Артем
* Куринной Евгений
* Старостин Максим
* Лысенко Злата
* Анцібор Діма
* Петрова Карина
* Малигон Даша
* Губин Ростислав
* Гуторка Александр
* Шевченко Олександр

* Требуются доноры 3-й группы ,Киев
* Терміново потрібні донори AB(IV) Rh+!
* В Институт рака новичкам нужны доноры 3-й группы крови!

<Мониторинг тем>
<Монитор сообщений>
* Куплю Ланвис (Тиогуанин, 6-TG)
* Ибандроновая кислота
* Продам Стивар 40 мг Стиварга Стівар Stivarga
* Продам уромітексан(месну)
* Герцептин ( трастузумаб ) 150 договорная, недорого
* Service Desk Technician
* Продам Терафлекс Адванс
* [продано] Кселода 120 табл, запечатана
* программы
* Канистерапия: как собаки лечат людей

Рассылка от партнеров

Регистрация
Логин:
Пароль:
Запомнить меня  
Забыли пароль?

Статьи -> Главная -> Омельченко підкине таткові Поляченка роботу на Троєщині?
Статьи >> Главная >> Омельченко підкине таткові Поляченка роботу на Троєщині?
  
 

Омельченко підкине таткові Поляченка роботу на Троєщині?

 

Олександр СТЕБНИЦЬКИЙ
 

Наразі галас навколо примусового переїзду «Охматдиту» на Троєщину вже майже затих. Від усіх заяв Сан Санича МОЗ відхрестилося. Гнівно махаючи руками головні охоронці здоров‘я країни швиденько знайшли «стрілочників» у вигляді ЗМІ - мовляв, необ‘єктивно висвітлюєте події, громадяне журналісти. Скандал навколо найбільшого в країні дитячого лікувального центру майже вдалося зам‘яти і про переїзд найближчим часом мова не йде, але…


Вже ніхто нікуди не їде

 

 

 

Але насправді факту майбутнього переїзду «Охматдиту» вона ніяк не спростовує. Заява Міністерства охорони здоров‘я мала на меті лише заспокоїти громадян та пристидати знахабнілих журналістів:

 «Реагуючи на численні запити представників ЗМІ щодо ситуації навколо лікарні «Охматдит», прес-служба МОЗ повідомляє:

 «У найближчий час Міністерство охорони здоров’я не планує переведення лікарні «Охматдит» на інші площі, також не буде проводитись реструктуризація даної лікарні, зміна профілю чи скорочення лікарняних ліжок. Щодо висловлювання міського голови – прозвучала пропозиція консолідувати державний і міський бюджети, щоб добудувати 17-літній довгобуд і, можливо, використати його під створення Національного дитячого медичного Центру. Йшлося про створення абсолютно нової структури національного статусу, і не існує жодних планів по створенню нового закладу на базі діючої лікарні «Охматдит»» - йдеться у повідомленні.

«Згідно вищевикладеного, прес-служба МОЗ звертається до засобів масової інформації з проханням об’єктивно подавати матеріали щодо структурних підрозділів та закладів, котрі є в підпорядкування міністерства» - от так відреагувало МОЗ України на постійне обривання журналістами телефонів прес-центру міністерства охорони здоров‘я.

 Судячи з заяви, весь склад МОЗу треба негайно канонізувати. І куди тільки дивиться церква? Адже у міністерстві працюють не люди, а чистісінько одні святі. Насправді ніхто нікого нікуди не виселяв, і землю у «Охматдита» забирати не намагався. Насправді відбувалася така собі доброчинна акція «МОЗ – дітям»: добудовуємо колишню споруду «Нафтогазу СРСР» і робимо з нього національний дитячий медичний центр. Ми ж як краще… Просто всі неправильно зрозуміли… Журналісти, звичайно, не логопеди, але впевнено можуть поставити нашому МОЗу діагноз - «дефект дикції».

 Тобто фефект фікції. Адже насправді МОЗ ще у березні 2005 намагалася відібрати у «Охматдита» добрячий шматок землі з розташованим на ньому корпусом. «Кияни» мають копію документа про передачу у користування 1,02 гектари території лікарні (це приблизно 1/7 частина загальної площі) з розташованим на ньому 1-им корпусом «Охматдиту».

Щоправда, документ підписаний раніше прийняття Юрієм Поляченком міністерських повноважень, але справи це не міняє. Адже за Поліщука саме він був замміністра охорони здоров‘я. Цікаво, яким саме чином втрата гектару площі та корпусу не є «реструктуризацією даної лікарні, зміною профілю та скороченням лікарняних ліжок»? І хоч землю та корпус планували передавати не під офіси чи забудову, а дитячому Науково-практичному центру кардіології та кардіохірургії, рішення все одно досить сумнівне. У одних хворих дітей забрати, іншим віддати. Якщо існує нагальна необхідність - то чи не краще було авральними темпами збудувати ще один корпус на цій території та віддати кардіологам? МОЗ його знає.

 «Охмадит-Троєщина»: звучить гордо?

 

 Але якщо звернути увагу на текст заяви МОЗу, то добре видно, що перенесення «Охматдиту» все ж планується, хоч і не «найближчим часом». Тобто тему зовсім не закрито, а просто відкладено на деякий час – до закінчення троєщинського будівництва. Як шановні «здорові охоронці» уявляють собі стан дитячої медицини у час, коли «Охматдит» буде міняти прописку? Адже щоб цілком перевезти лікарню такого масштабу, навряд чи вистачить одного місяця. За рік на ліжка головної дитячої лікарні потрапляє понад 15 000 дітей. Кілька сот тисяч відвідують охматдитівську поліклініку. Рівень медицинських послуг «Охматдиту» дійсно на порядок вищий від більшості не лише периферійних, а й київських закладів дитячої медицини, хай там що казатиме наш мер. Тож де будуть лікуватися малі, коли колосальну лікарню будуть «переїжджати»? І що буде з дітлахами, які можуть не вижити без нагальної допомоги та постійного догляду?

 Інший аспект – як саме на Троєщині збираються зі старезної будівлі робити сучасний медичний центр. Перше питання – чи відповідає інфраструктура нафтогазівської споруди вимогам до медицинських закладів, адже медицина, паливо та адміністрація - галузі трохи різні, чи не так? Чи зможе нова будівля повноцінно відповідати саме медичній меті?

 Друге - наскільки доцільно будувати об‘єкт мало не за межами міста, адже стоїть він на легендарних околицях? Хай там якими б «мальовничими» не були місця. Чи подумали високопосадавці про те, як саме мають добиратися до нової запланованої «гордості» України батьки, щоб хоч провідати своїх дітей? Ні, мешканцям Троєщини, звичайно, стане трохи легше, але як пертися у таку далечинь решті українців? Адже центр позиціонується як «національний» - тож до нього мають звертатися люди і з інших регіонів. Пропонуємо керівництву МОЗу здійснити кілька поїздок з секундоміром від метро Вокзальної до майбутнього центру у пікові години. Хай навіть не у пікові, аби громадським транспортом. Маємо надію, що цей простий експеримент трохи розплющить їм очі.

 Прокуратура: «мочити» подано?

 

 У вересні нинішнього року київська прокуратура провела перевірки у диятчому лікувальному центрі і вивісила на своєму сайті коротеньке повідомлення наступного змісту:

 «Прокуратурою міста Києва із залученням фахівців Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів міста Києва проведено перевірку в Українській дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит». Перевіркою встановлено чисельні порушення правил зберігання та якості лікарських засобів. Зокрема, виявлено факти використання лікарських препаратів, термін придатності яких минув, та препаратів, не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства України. За результатами перевірки винні посадові особи притягнуті до відповідальності»

 Факт звичайно є фактом. Але навряд для кого-небудь в Україні секрет, що прокуратура може «зшити» справу майже з повітря. І така своєчасна перевірка лікарні чомусь виглядає дуже схожею на «заказуху». До того ж повідомлення не містить жодної назви препаратів, термін зберігання яких вийшов, чи принаймні групи, до якої вони належать. Думаю більшість читачів погодиться, що прострочена на тиждень «зеленка» чи йод не втрачає від цього своїх лікувальних властивостей. Але ж прострочена… Тож справу цілком можна відкрити.

 Наступний пункт звинувачення – використання не зареєстрованих препаратів. Але ж у медицинській практиці зовсім непоодинокі випадки, коли саме завдяки порушенням медиками «чинного законодавства» рятувалися життя, доки триває бюрократична тяганина по «відповідній реєстрації». А тут ідеться про життя дітей. За того фінансування, яке виділяється на ліки державою вітчизняним медицинським закладам, досить просто уявити, чому саме використовувались прострочені ліки: адже краще лікувати простроченими, ніж взагалі не лікувати.

 Звісно, якщо прокуратура може розсекретити свої архіви і докладно показати, що прострочені препарати були такими, що набувають токсичності чи стають зовсім неефективними, то справа зовсім інша. Те ж стосується і незареєстрованих препаратів – якщо дітей лікували засобами сумнівного походження – це злочин і винних потрібно карати. А якщо ж використовувались препарати, що пройшли клінічні випробування та доказали свою ефективність та безпечність, але були просто незарєєстровані – це справа зовсім інша. І тоді питання потрібно задавати зовсім не лікарям...

 Я не я, заява не моя…

 

 Після виступу київського голови, що отримав скандальний резонанс, прес-служба київської міської адміністрації опублікувала спростування інформації про перенесення лікарні:

 «Київський міський голова Олександр Омельченко спростував інформацію, поширену деякими ЗМІ, про перенесення «Охматдиту» з вулиці Чорновола на Троєщину. Про це він повідомив сьогодні, відповідаючи на питання журналістів. «Мова йшла про створення державного українського Центру охорони матері та дитини», - відзначає Омельченко, підкреслюючи, що йдеться про абсолютно новий Центр на базі недобудови 20-річної давнини, «де 22 гектари землі, у чудовому мальовничому місці на Троєщині на березі Десенки». За його словами, такий загальнодержавний Центр потрібен, оскільки нинішній «Охматдит» приймає близько 70% дітей з Києва, тож назвати його державним важко. Також Омельченко підкреслив, що розмова про теперішній «Охматдит», який розміщується на Чорновола, йшла виключно в контексті того, що він у жахливому стані. За словами столичного голови, 7 років з державного бюджету на розбудову «Охматдиту» не було виділено «ні копійки»» - так оперативно відреагував міський мер на громадське невдоволення проектом.

 Статистика річ хоч і уперта, але ж Марк Твен казав: «Є брехня, є відверта брехня, і є статистика». Українська статистика існує здебільшого для того, щоб ілюструвати небачені успіхи «народного господарства» та нечуваний ріст валового внутрішнього продукту. Іноді вона також служить, щоб ілюструвати слова конкретного можновладця. Навіть якщо 70% пацієнтів «Охматдиту» - кияни, то це цілком зрозуміло – адже не їхати їм лікуватися у Цурюпинськ?! Так хто ж потрапив у ті 30%, що лишилися? Звичайно, люди з селищ та маленьких міст України. І зовсім не бажання побачити столичний бомонд пригнало їх до Києва, а лихо. Це значить, що у обласних та районних дитячих лікарнях допомогти їм не можуть – тобто забуті Олександром Олександровичем 30% - це діти з особливо важкими або складними хворобами, яким потрібні найкращі фахівці, сучасне обладнання і медикаменти.

 Звичайно, якщо на Троєщині збудують ще один центр лікавання матерів та дітей – це тільки на краще. Але ж, як обмовився сам мер, «Охматдит» вже 7 (! – ред.) років не отримував від держави жодної копійки на розбудову. Ага. А під «абсолютно новий центр» гроші знайшлися. Гм. А чи не простіше й дешевше було б розбудувати існуючий центр? До того ж, як зазначає у своїй відкритій заяві до МОЗу гендиректор «Охматдиту» Юрій Гладуш:

 «…Щодо умов існування і розвитку УДСЛ «Охматдит» - на жаль, педіатрія в Країні знаходиться в занепаді, але загальновідомо, що жодна міська дитяча лікарня, що знаходиться в підпорядкуванні Київської міськдержадміністрації, навіть не наближається по своїм умовам до УДСЛ «Охматдит». В лікарні в сучасному стані знаходяться хірургічна служба з операційним блоком, педіатричні відділення, відділення ендокринології, трансплантації кісткового мозку. Ми маємо найкращу в державі дитячу поліклініку. На жаль, ряд відділень - неврологія, дитяча гінекологія, ЛОР, онкогематологія, дійсно знаходяться в неналежному стані» - ведеться у ній.

 І ще один акорд стосовно будівництва нової лікарні: «Лікарню дійсно треба відбудовувати, для цього на її території є достатньо місця і лікарів та батьків хворих дітей не треба виселяти за місто» - вважає гендиректор головної дитячої лікарні столиці. Тож навіщо будувати центр "з нуля", коли при адекватному фінансуванні та розбудові з усіма поставленими перед запланованим центром завданнями зможе вправитись і "Охматдит"?

 Батько за сина?

 

 Взагалі у вітчизняній пресі широко мусується версія передвиборчого піар-кроку київського міського голови. Насправді справа трохи складніша, хоч зайвий раз пропіаритися напередодні виборів мера Сан Саничу не завадить. І справді - міськадміністрація дарує столиці ще один дитячий лікувальний центр. Ура, товаріщі! Але чому ж такий заклопотаний добробутом українців київський голова не хоче проявити цілком нормальну для державного чиновника економність і витратити кошти на приведення до ладу лікарні, що вже існує?

 Тож "під кого" і навіщо мають виділятися величезні суми одночасно з київського та державного бюджетів? Все виглядає досить просто - новий центр є результатом креативної співпраці Міністерства охорони здоров‘я та київської міської держадміністрації. Конфлікт навколо "Охмадиту" точиться ще з часів міністрування Поліщука, і потрібно нагадати, що за тих часів Юрій Поляченко був його заступником. Тож МОЗ наразі цілком може "височайшим рєскріптом" відселити "Охмадит" на Троєщину. Але ж який зиск може мати з проекту нинішній міністр? А такий. Лучшая раскрутка сайта.Справа у тому, що батько Юрія Поляченко - Володимир Поляченко, є президентом холдингу "Київміськбуд". Ну а хто ще має отримати підряд на устрій нового центру? Схема виглядає класичною до оскомини. Тут пригадується цитата з фільму "Даун Хаус": "...а відповідальний секретар Тоцький з генералом Єпанчиним втілюватимуть злиття державного та приватного капіталів на побутовому рівні...".

 Отака от російська народна казочка "Про ріпку". Тільки роль ріпки в українському рімейку усім відомої п'єси за участі провідних державних акторів дісталася "Охматдиту". У казочці фінальний внесок у боротьбу з ріпкою змогла внести лише миша. Чи захоче вона це робити в київській постанові?

(хуже) 1 2 3 4 5 (лучше) 
 
03.02.06 19:11 by admin


Гость05.04.14 20:19

Articles like this really grease the shafts of kneoewdgl.
 


Ваш комментарий к статье "Омельченко підкине таткові Поляченка роботу на Троєщині?"
Имя*
(max. 40 символов):
Email:
Сообщение*
(max. 6000 символов, осталось ):
Оформление текста: [b]Жирный[/b] [i]Курсив[/i] [u]Подчёркнутый[/u]


Все категории :: Последние статьи