Рассылка от партнеров

 

Індія - країна екзотики, яскравих барв та фантастичної культури. І, як на мене, це речення варто доповнити фразою: «Це країна слонів!». Адже цих тваринок тут дуже поважають, і вважають їх символом мудрості, сили та довголіття. Цієї суботи ми вирішили створити власних індійських слоників та оздобити їх за допомогою квілінгу та нитки. А що у нас вийшло можна побачити  далі.

 

 

            Минулої суботи у  відділенні гематології ми познайомились із привітною та дуже веселою дівчинкою Лідою. А чому «дуже веселою»? Хоча б через те, що  все заняття вона розповідала нам, що любить усіх-усіх тваринок, окрім власного папугайчика Кєши. І у її негараздах винен саме він! Ось, наприклад, дівчинка погано скрутила квілінгову полосочку – це через нього; невдало відрізала картончик – ми вже знаємо кого винити:). Та як би Кєша їй не заважав, слоник у Лідочки вийшов дуже гарним!

 

           

           

 Дитиною настрою можна назвати Максимчика Гонського. Ще декілька хвилин до заняття хлопчик казав, що не хоче на творче.  Та вартувало волонтерці Лесі ще раз попросити його змінити своє рішення, як він «розтанув» та прийшов до нас:). І що найважливіше, Максичик був найактивнішим та енергійнішим у їдальні: показав усім, як гарно розбирається у кольорах, як вміє рахувати до «5»(останнє, до речі, викликало приплив гордості за самого себе:)), а ще натхненно нарізав клаптики картону та приклеював на них квілінгові кружечки. В той час мама створювала для нього слоника,  на оздоблення якого, не всім би хватило терпіння!

 

           

            

Побачивши роботу Мартусі Коді,  захотілось одразу ж потрапити до Індії -настільки чудово вона разом із батьками відтворила весь корит країни, прикрашаючи власний виріб. Такого результату їй вдалось досягнути за допомогою незвичного використання ниточки, дівчинка зробила із неї мішуру для коврика! Чудовий витвір!

 

           

 

            Не найкраще почуває себе останнім часом Софійка Кучинська ! І мова, у більшості, йде про настрій нашої красунечки:«вся в собі», фотографуватись не хоче, і виріб робила мама, а не вона. Та ми знаємо, що Софійка – сильна дівчинка, яка скоро знову посміхатиметься!

 

           

 

            Що-що, а цієї суботи Веронічка не із особливим захватом сприйняла  наше заняття, і більше воліла погуляти на вулиці, аніж сидіти за столом у їдальні. Та на це є пояснення – її мама настільки захопилась, що все робила сама, а маленькій лишалось лиш нарізати картон. Та по завершенню роботи Вероніка знову усміхалась, адже настав час для фотографування!:)

 

           

 

            Як виявилось, цей новий у відділенні хлопчик – надзвичайно сором’язливий, і коли ми його покликали на заняття, через це він категорично відмовився його відвідати. Та коли волонтер Леся вирішила подарувати йому власноруч зробленого слоника, хлопчик засяяв від радості! А на нашу фразу «На наступний раз не соромся і приходи на творче», він  залюбки погодився!

 

           

 

            А ось таким милим вийшов слоник у Соломійки Мазурик та її мами!

Тепер перейдемо до відділення хірургії, де дітки створили дуже милих слоників. Допомагав їм у цьому наш волонтер Володимир.

 

 

Розпочнемо із Богданчика, хлопчика, що почував себе на занятті досить невпевнено. Мамі навіть прийшлось вмовляти його, аби він пішов на заняття. Спершу Богданчик був скованим, не знав куди дітись.  Та помалу він зрозумів, що від нього не вимагається створення шедевра, а ми прийшли для того, аби він творив собі в задоволення! І тоді ми побачили, що робота «пішла як по маслу»! Слоник у Богданчика вийшов гарним та продуманим до найменшої квілінгової полосочки.

 

 

Чого ми не чекали, то це того, що Васька Садовський  буде вагатись приймати участь на занятті чи ні! Та, на щастя, все ж взявся за роботу. І виготовив кумедного слоника.

 

 

А ці два вироби  - результат старанної праці Тані та Діми! Чудові роботи!

Ось такі цікаві витвори вийшли у наших діток із Дністерської 27. З нетерпінням чекаємо наступного заняття!