Новости
О нас
Просьбы о помощи
Просьбы о донорах
Просьбы молитв
Просьбы в файле
Стань донором
Статьи
Дети творят
Гостевая книга
Обратная связь
Форум
Наши партнеры
Наши банеры
Полезные ссылки
Фото-галерея
Консультации врача

* Катюша Шевчук. Великій збір на операцію на глазіку.
* Федір Константінов. За крок до перемоги! 7 000 грн на ПЕТ КТ. Потрібна ваша підтримка.
* Марковська Даринка. Час пройти обстеження.
* София Балдюк. Плановое обследование и реабилитация на май. К сбору - 45000 гривен
* Марина Диденко. Новый курс на май. К сбору - 15500 гривен.

* Кто мы без Бога, и к чему мы можем без Него прийти?!
* «Разговор с тобою...». Памяти Надежды Лисовской.
* "Господь всегда утешит" - протоиерей Евгений Милешкин (видео)
* «Медсестры плакали, глядя на венчание в палате». Священник — о служении в онкоцентре
* Нина Москалева. «Благодарное сердце открывает небеса...»

* Рубан Ярослав
* Гончаренко София
* Горюшко Николай
* Савко Анастасия
* Панфилов Тимофей
* Азаров-Кобзарь Тимофей
* Ковыренко Ахмед
* Острый Данил
* Маловик Сергей
* Деревицкий Артур

* Доноры А(ІІ) Rh- в г. Днепр. СРОЧНО!
* Доноры А(ІІ) Rh+ в Институт рака
* Доноры А(ІІ) Rh+ на тромбокончентрат в г.Днепр. Срочно!

<Мониторинг тем>
<Монитор сообщений>
* Энтокорт Будесонид 3 мг капсулы
* Циклоспорин Сандиммун 100мг капсулы
* Lysodren Mitotane (Лізодрен Мітотан) продамо залишки після лікування
* Помогите, пожалуйста, Тимурчику!
* Продам Авастин 400мг
* Telegram канал donor.org.ua
* продам вальцит 450мг, мифортик 180мг и програф 1мг
* Просьба о помощи взрослому ребёнку...
*
* Продам авастин 400 и 100

Рассылка от партнеров

Регистрация
Логин:
Пароль:
Запомнить меня  
Забыли пароль?

Форумы
О смысле ->> Вход->> Целительство
АвторСообщение
14.10.06 16:10
Гость
Сообщений:
Емейл: нет
ip: скрыто


ВІН БАЧИТЬ НАС НАСКРІЗЬ
Батько Віктора працював слідчим. Він загинув від рук бандитів, коли син, хворий на дитячий церебральний параліч, був ще зовсім маленький. А мати сказала: «Мені каліка не потрібен. Як його годувати, одягати?»
- Вона бабусі збрехала, що я народився мертвим, - згадує Віктор. - Я один у неї. Бог із нею. Господь розбереться.
Так Вітя опинився у Верхньодніпровському дитячому інтернаті. Там десь років із п’яти проявилися його незвичайні здібності. Бувало, у няні болить голова, вона й поскаржиться дітям - більше ж увечері нікому. Вітя поводить рученятами, і вона дивується: «О, вже не болить!» Скоро про диво-хлопця взнав увесь персонал, і він став у інтернаті домашнім лікарем. Тоді «вся ця чепуха» суворо заборонялась, виховательки приводили до нього хворих дітей потай, вечорами.
Коли Віктору було вісімнадцять, він потрапив до міської лікарні із нирками. Там лежала хвора дівчина з їхнього інтернату, і лікарі посилено «частували» її уколами. Віктор щось таке відчув і почав протестувати: «Що ви робите, вона ж помре!» На хлопця нагримали, а о другій годині ночі дитина померла у нього на руках. Це був такий сильний стрес, що в юнака після того відкрилася здатність бачити людей наскрізь, як на рентгені. Він став ясновидцем.
Приїхав якось у справах до Львова молодий югослав. Зустрів там гарну панянку, привіз її додому та й одружився. Народився хлопчик. Одного разу жінка прибирала в квартирі і знайшла під диваном, де вони спали з сином, якийсь пакет. Розгорнула - там старий черевик, а в ньому ніж лежить. Вона до свекрухи: «Мамо, що це таке?» - «То я поклала вам у голови, щоб ви з онуком здорові були».
Жінка повірила. Але почалися дивні речі: хлопчик погано спав, перестав розмовляти, хоча все розумів. А потім сталося нещастя. Батько хлопчика поїхав у ліс по дрова. Коли поверталися назад, сів на причіп. Дорогою борт причепа відвалюється, батько падає на землю, а всі колоди скочуються на нього...
Поховавши чоловіка, жінка дізналася від знайомих, що на Дніпропетровщині є такий цілитель - Віктор Громов. Забрала хвору дитину й приїхала до нього з Югославії. «Вам пороблено, а ваш чоловік усю біду взяв на себе», - сказав Віктор. Виявляється, свекруха не хотіла, щоб «чужа» львів’янка була її невісткою. Хотіла поробити їй, а поробила власному синові. Хлопчика Віктор вилікував.
В інтернаті Громов прожив до 26 років. Лише у 96-му люди, яким він допоміг, скинулися грошима і купили йому однокімнатну квартиру тут же, у Верхньодніпровську, Дніпропетровської області.
Приймає Громов усіх, хто звертається по допомогу, тому і їдуть до нього вже не тільки з усієї України, але й з Польщі, Білорусі, Росії, Прибалтики, Канади.
- Ну як ви сьогодні? - він запрошує сідати відвідувачку, повновиду смагляву жінку років тридцяти.
- Дякую, Вітю, вже краще.
- Я сьогодні ще з вами попрацюю. (Робить «паси» руками.)
- Вітю, а можна тобі фотографії показать? У цієї жінки що із здоров’ям?
- Великих проблем нема. Треба підтримати підшлункову і трохи - серце.
- А у цього чоловіка?
- Це батько? Нехай під’їде до мене. З ним треба попрацювати.
- Вітюня, а оцей чоловік повернеться до мене?
- Ні.
- Ні? А як у нього зі здоров’ям?
Браво, жінко! Хоч і не повернеться, проте хай буде здоровий. Це - любов.
Вихідних у Віктора практично немає. Чотири дні на тиждень він приймає по 50-60 чоловік за попереднім записом і ще чоловік 20 поза списком. Це ті, хто приїхав здалеку, не змігши додзвонитися, або ті, кому потрібна термінова допомога. Решту три дні - суботу, неділю й понеділок -Громов проводить на викликах.
Його можуть підняти серед ночі до тяжко хворої сусідки Діни Левіненко - він встає і йде. Можуть привезти півторамісячну дитину з Хмельницького, яку оголосили безнадійною лікарі, - він її рятує. Можуть прислати колективне запрошення з Просяного Покровського району відразу до двохсот (!) хворих, і він обіцяє приїхати.
- Медицина зараз дорога, а в нього ніякої такси нема, - розповідає сусідка Лідія Чумаченко. - Дають, хто скільки може. Часто буває, що стара бабуся після прийому ту гривну тримає, а він їй каже: «Бабусю, заберіть, тож у вас останнє». І вона зі сльозами йде. Віктор мені колись зізнався: «Ти ввечері лягаєш і спиш, а я не можу! Я лягаю і чую оцей плач, оцей крик, оце горе. Ранок уже, а я не сплю, п’ю таблетку, щоб хоч трохи відпочити...»
- Це правда, що буває дар від Бога, а буває... навпаки?
- Правда. Багато хто займається чор¬ною магією. Не можна цього робити! Ду¬
же багато злих людей, які шкодять ближнім. Вони не розуміють, що роблять...
Я запитав у Віктора, як він при такому навантаженні відновлює свої сили.
- Скажу вам по правді: тільки вірити в Бога треба. Все, що я вмію, - від Бога. Справжній цілитель обов’язково повинен бути хрещеним і віруючим. Без цього лікувати неможливо.
- А спортом ви займаєтесь?
- Роблю зарядку. Кожного ранку - під душем холодним. Увечері, після прийому, - знову холодний душ.
- Що любите їсти?
- Усе вітамінне, особливо яблука. Борщ, рибу, сирі яйця. Дуже люблю вареники з капустою, потрібкою.
- М’ясо вживаєте?
- Майже ні. У нас в інтернаті його не було, то й не звик...
Як він лікує, ніхто не знає. Знає тільки сам Віктор, але каже, що говорити цього не можна. Відомо лише, що такими ж здібностями володіли його дід і бабуся по батьковій лінії.
Сили йому потрібні не тільки для лікування хворих. Доводиться ще й захищатись. Недавно якісь люди привезли йому воду. Сказали - свячену.
«А я бачу - то покійника помили, - розказує Віктор. - Хотіли в гроб мене загнать конкуренти. Ви що, кажу, думали, я того не бачу? Вони - ні слова.
А воду цю, кажу, вилийте, бо воно на вас вернеться, і на дітей ваших, і на правнуків...»
До Громова звертаються люди бізнесу: чи треба працювати з такою-то фірмою, чи можна вкладати гроші в таку-то справу. Він передбачив арешт Павла Лазаренко, Миколи Агафонова, але ті не повірили... На моє запитання, наскільки точні прогнози Віктора, один із підприємців відповів:
- Мабуть, точні, бо інакше не ходили б ми всі до нього.
Допомагає він і міліції. Коли у Гвардійському вбили жінку, яка мала торгові точки на ринку, туди запросили Віктора. Він зайшов до будинку і «побачив» усю картину скоєного злочину: двоє чоловіків слідкують за жінкою, потім заходять, вбивають її сокирою і забирають гроші. «Побачив» навіть риси обличчя тих двох, після чого їх і знайшли.
В іншому випадку міліціонер, якого вигнали з органів, вирішив усім помститися. Підпоїв свого колегу, вкрав у нього пістолет і заховав під дахом хати якоїсь бабусі. Громова попросили допомогти в пошуках. Він заспокоїв: нікого не вбили, бо патрони всі цілі, а пістолет ви знайдете у такому-то селі. Виїхали на місце, і він точно вказав на ту хату. Правда, обіцяної винагороди Віктор так і не дочекався.
Його часто просять розшукати зниклих людей.
- Сусідка якось спитала мене: «Як ти не боїшся сідати у машину до незнайомих і їхати невідомо куди?» - говорить Віктор. - А я їй кажу: «Бог дав мені життя - Богові рішати. Я не боюся. Я бачу: там горе...».

Гость

14.10.06 18:20
Гость
Сообщений: ~
Емейл: нет
ip: скрыто


Так, я також особисто знаю таких людей. Але треба бути дуже обережними, коли до них звертаєшся. Дуже багато шарлатанів, на жаль, а є дійсно - від Бога.

Гость

10.11.06 13:49
Гость
Сообщений: ~
Емейл: нет
ip: скрыто


Я тоже лично знаком с Виктором Громовым. Он пытался вылечить моего сына, который болел острым лимфобластным лейкозом. К сожалению, ничего не получилось. А я сделал вывод, что Виктора используют с целью личной наживы братья Басы (соседи Виктора).

Гость

29.01.07 17:00
Lenochka
Сообщений: 33
Емейл: скрыт
ip: скрыто


http://gv.org.ua/index.php/plain

Обратите, пожалуйста, своё внимание на сайт Ярослава Яковлева "Живи".
Там есть информация и координаты людей, которые дествительно помогают выздороветь и выжить.
Короткая инфо с сайта:
"Живи!
Данный сайт предназначен, прежде всего, для тех, кто столкнулся с каким-либо так называемым «неизлечимым» заболеванием. То, что официальная медицина не может вам помочь не является поводом «смириться со своей судьбой и ждать назначенного часа». Это означает лишь то, что пора начинать жить и искать в другом направлении.

Всегда есть тот, кто может помочь, нужно только найти. Мы расскажем вам о Мастерах, знания которых возвращают людей к жизни. О героях, принявших вызов и отменивших свой приговор. Наш принцип таков: если смог кто-то один, он уже своим результатом построил мост для остальных.

Недавно получили письмо, в котором один добрый человек говорил, что не очень-то верит всяким там Мастерам и Целителям. Мы приветствуем здоровый скептицизм, который вполне оправдан в условиях информационного хаоса и чрезмерной коммерциализации, доминирующих сейчас в области как традиционной, так и нетрадиционной медицины. Более того, мы с моими друзьями пытаемся путем исследований, наблюдений и анализа отзывов пациентов создать доступную базу данных, основанную исключительно на проверенных рекомендациях. Поэтому здесь вы найдете информацию только о тех Людях , которых мы знаем лично, работали по их системе и видели результаты, как свои - так и других. Каждый, мы подчеркиваем - КАЖДЫЙ из представленных здесь людей РЕАЛЬНО СПАС ЧЬЮ-ТО ЖИЗНЬ."
Почему бы не объединить усилия с Ярославом и не начать лечить детей?

Леночка

1 раз отредактировано, посл. в 29.01.07 17:23
29.01.07 18:55
boroda
Сообщений: 630
Емейл: @
ip: скрыто


Почему бы не объединить усилия с Ярославом и не начать лечить детей?
<hr>

А можно мне поговорить с одним из излечившихся людей?



02.02.07 12:00
Гость
Сообщений: ~
Емейл: нет
ip: скрыто


Кстати, кто пробовал цветочную пыльцу натощак.
Утром натощак – цветочная пыльца из расчета 2 чайные ложки на 80 кг массы тела. Особенно важно употреблять ее тогда, когда нет фруктов и овощей. Цветочная пыльца обеспечивает организм всеми необходимыми микроэлементами, витаминами, аминокислотами. Очень важно не разжевывать гранулы пыльцы и не глотать их в твердом состоянии, а постепенно размачивать слюной во рту до состояния однородной кашицы. Тогда пыльца постепенно полностью расщепляется ферментами слюны и практически растворяется прямо во рту. Значительная часть содержащихся в ней веществ при таком способе «переваривания» всасывается в кровь непосредственно сквозь слизистую оболочку ротовой полости. Ежели что останется – понятное дело, придется проглотить. Но это тоже очень полезно.


Гость


| 1 |