Цитата:

---

Murena, Ви знаєте, я нещодавно бачила чудовий фільм "Кто качает колыбель", і там вагітна православна жінка роздумовує про дитятко і мені так сподобалося: Дітки вони всі від Бога, в них закладене добро від самого початку, а завдання батьків постаратися максимально не зашкодити. Що ж може бути більш прекрасним, як не хрещення, адже саме з хрещенням дитина/людина отримує опіку Господа, народжується по-справжньому, адже духовне і біологічне народження - не одне й те саме, і як прекрасно, коли батьки дбають про духовний світ дитини вже з народження :0) і потім в процесі виховання. А скільки випадків, коли дітки після хрещення одужують, стають спокійнішими і радіснішими, син моєї знайомої посміхнувся вперше, коли батюшка його хрестив, прямо в купелі святій :0) при чому інші дітки його віку посміхалися вже давно. Знаєте, я сама навіть не можу виразити словами, яка вдячна і щаслива, що мене зовсім маленькою хрестили, тому що я би не мала жити ще з 6 років за прогнозами лікарів (зараз мені 24 і я збираюся ще жити і жити :0) з Божою поміччю) і скільки чудес Господь мені являв, навіть коли я зовсім їх не розуміла і не усвідомлювала - тільки Він сам і знає, ну і я тепер потроху починаю розуміти і нарешті дякувати. Моя бабуся золотесенька, яка мене змалечку навчила молитися Отче Наш і інші молитовки дитячі, водила мене до церкви, дякувала Богу за кожну страву, і все це було настільки природньо, ікони, молитви щодня, а зарз мені аж не віриться, що я жила в такій благодаті, і зновуж ЯКЕ це щастя! Я тільки-тільки починаю щось намагатися зрозуміти, усвідомити, покаятися, і навіть не уявляю як би я дожила дотепер, якби не була хрещена і як би мені було важко, якби не моя бабуся, інші добрі люди, яких Господь мені турботливо посилав і посилає. Так я відчуваю і вирішила з Вами поділитися. Хоча ще кілька років тому теж не могла зрозуміти, як так можна: хрестити дитину, яка нічого не розуміє і не вірує, і вважала себе віруючою, але не християнкою, а не зрозуміло ким і чим... прости Господи! Наталка

---