На нашому творчому занятті в суботу був справжній вулик – робота кипіла. У багатьох діток покращилося самопочуття, і вони, бадьорі і веселі, як ті бджілки, прилетіли до волонтерів в їдальню і хвацько почали майструвати. Шили ми цього разу іграшки для лялькового театру у формі тваринок, які вдягаються на руку. Просунувши пальці в лапки і мордочку тваринки, можна змусити іграшку кумедно рухатися, танцювати, тиснути лапу сусідам і навіть кокетливо підморгувати ;-) У відділенні хірургії найбільш популярною стала свинка – майже усі хотіла шити саме її, але оскільки рожевого матеріалу на всіх не вистачило, довелося створювати їй компанію з коників, курчаток, корів та іншої живності.

У ввіділенні гематології панував веселий настрій, адже багатьом діткам, яким ще кілька днів назад було дуже погано, тепер покращало, а дехто навіть спакував валізки додому, але відклав свій від”їзд на трошки, аби залишитися на заняття. Як от наприклад Влад – його тато, який приїхав забрати хлопця з мамою додому, мусів чекати в коридорі, поки його рідні дошиють „свіжину”, як він висловився . Але таке чекання вже веселе і радісне. Тому тато постійно сипав жартами, і наша робота йшла активніше і цікавіше

Одразу після заняття поїхала відпочивати додому Соломійка, перед тим зробивши гарненьке курчатко:

Воно, здається, навіть чимось схоже на Соломійку – таке ж сонячно-добре і позитивне.
Потішив нас своєю присутністю і Дімчик Проскурник. Тихенько і зосереджено шив свого коника:

Пізніше приєдналась до нас і Дмитрикова мама. Хоч як їй зараз важко, вона тримається і намагається не втрачати позитивного настрою. Вони разом з Дімою ділилися з нами розповідями про літні канікули. Усім одразу стало якось тепліше і радісніше.
По закінченню ми влаштували міні-виставу „Тваринки прибирають галявинку”  Пошиті тваринки вправними лапками дбайливо прибирали стіл після нашого творчого заняття
 

Марина Верхогляд