Веселим суботнім ранком до нашої лікарні завітала чудова мохната гусениця, зроблена з ниток нашими волонтерами.
Кокетливо підморгуючи нам розмальованими очицями, ця паняночка тріпонула пір’ячком і, насолоджуючись захопленими поглядами у свій бік, вмостилась на столі (ех, шкода, фотоапарат підкачав – не вдалося її сфотографувати).
Нашій малечі так сподобалась пані Гусеничка, що всі не гаючи часу взялися до роботи – створювати товариство зеленій кралечці.
 

 Чи не найпершим розпочав робити свою гусеничку маленький Павлик. Зустріли ми його з мамою ще на подвір’ї лікарні: веселі і радісні, вони бавились надворі з квітами, але, завваживши нас, вирішили вертатись до відділення на заняття. Останнім часом Павлик погано себе почував і на творчих заняттях з’являвся дуже рідко, тому можете уявити собі нашу радість, коли ми побачили його в такому чудовому настрої. Павлик самотужки (ну, за незначної нашої допомоги, але хіба ж то рахується змотав помпончик, який згодом став головою його гусениці.

Роботу над рештою частин гусені Павлик доручив волонтерам, а сам пішов з мамою у палату, адже у нього з’явились справи важливіші: догризти огірочка, доїсти кашку, пошукати цукерочки і т.д. Періодично, звичайно, з’являвся, щоб проконтролювати процес - і завжди схвально усміхався. Особливо йому сподобався капелюшок з жовтою квіточкою – саме таку він сьогодні зірвав з мамою на лікарняному подвір’ї.
Не менш цікавою вийшла гусеничка у Юрка: він не лінувався і намотував на картонні диски ниток так багато, що потім змушений був їх протягувати ножицями через серединку, але зате його помпончики вийшли величенькими і товстенькими, у найкращому значенні цих слів От його гусениця:

 
Нашому постійному майстрові, веселуну і просто душі компанії – Андрійкові – заборонили поки що виходити з палати, але пані Гусениця завітала і до нього в гості в палату, і ми там зробили з ним свою гусеницю на зразок. Мушу сказати, що в Андрійка просто золоті руки, а в поєднанні з величезним бажанням, у нього завжди виходять просто чудові речі. Андрійко весь вільний проводить за вишивкою, в’язанням, плетінням з бісеру, складанням конструкторів літаків, вертольотів й іншої техніки, і кожного нашого заняття він чекає з нетерпінням. Тож був дуже втішений можливістю створити щось і цього разу, хоча б у палаті. Було приємно і радісно спостерігати за зміною Андрійкового настрою під час роботи: з кожним рухом, з кожним новим переплетінням нитки, з кожною новою створеною деталькою веселішав хлопець і загорялися радісні іскорки в його очах.

Разом з Андрійком ми приклеїли гусениці чобітки – аж десять, по п’ять з кожної сторони!  
 
Андрієві так сподобався результат, що обіцяв забрати у бабусі всі її нитки і наробити ще гусениць, коли приїде додому.

 Поки ми з ним займалися, до нас прийшов «в гості» з сусідньої палати Богданчик – маленьке завжди усміхнене сонечко. Йому теж не дозволили сьогодні займатися, але йому настільки сподобалась наша пані Гусениця, що ми без вагань її йому подарували, і тепер вона в надійних маленьких ручках.  
Мусимо додати також кілька слів про поповнення в наших рядах волонтерів, Цієї суботи в наших відділеннях вперше спробували себе в ролі волонтерів працівники VAB Банку, Оксана і Наталя. VAB Банк і раніше допомагав нам – передав багато матеріалів для творчих занять (спасибі їм велике!), але що може зрівнятися зі щирим бажанням подарувати свій час і свою любов особисто, ставши волонтером! Дівчата дуже хвилювались перед заняттям, але в них все вдалося якнайкраще - вони покорили малечу своєю делікатністю і здатністю до імпровізацій.

 
В такій по-домашньому сонячній і радісній атмосфері минуло наше творче заняття.  

 

Марина Верхогляд