Рассылка от партнеров

 

            У Львові краса і весна, можна втратити розум від запаху бруньок і квітів, та осліпнути від яскравої зелені трави! Саме так хотілось би розпочинати твір під назвою «Львівські новини». І комусь ця весна дійсно запам’ятається тим п’янким ароматом і ніжною першою зеленню там, десь в паралельному світі, за вікном лікарняної палати…

            Цієї весни, як і щороку, відділення хірургії на гематології ЗУСДМЦ ледь вміщають усіх своїх маленьких пацієнтів… І у кожного – свій біль, свої труднощі і свої потреби, і об’єднує їх лише діагноз і весна, що цього року проходить повз.

            Перший Казмірук Олег  – хлопчик готується до пересадки кісткового мозку, зараз іде пошук донора, пошук клініки і пошук коштів. Тим часом Олег проходить лікування у гематології. Зараз хлопчик більш-менш стабільний, та було по всякому – і реанімації, і страшний стоматит, кровотечі, переливання … Часті переливання крові, як це завжди буває , призвели до підвищеного рівня заліза в крові – у Олега він просто зашкалює! Тому терміново потрібен Ексіджад, якого немає у Львові, а є лише в Києві і має приїхати до кінця тижня.  

            Олега чекає неродинна ТКМ, але, як завжди, до неї ще потрібно дожити. Мама хлопчика не втрачає оптимізму, і намагається не впадати в розпач, та з думками – де ж взяти ті 150 тисяч євро – буває дуже важко справитись… Олег теж все розуміє – він дорослий і розумний хлопчик.

            Зараз дуже гостро стоїть питання Ексіджаду – ціна 23083,00 грн. Коштів на Олега ще немає, а препарат потрібен вже. Наразі це найбільша потреба, окрім 150 тисяч євро, звісно.

 

 

            Балакунець Владік продовжує жити між Червоноградом, Києвом та Львовом. Легенева РТПХ так і не хоче відпускати хлопчика, хоча минуло вже більше як півтора роки. Кілька разів на місяць хлопчик їздить в Київ, часто буває у Львові, і кінця-краю тим поїздкам і обстеженням не видно…

            У Владіка було, напевно, все – порушення зору, координації, крововиливи, бронхіти, застій гною в легенях, проблеми з травленням, тиск, судоми, а зараз, на додачу, ще й болі в кістках, тож до традиційних ліків додався Бонефос і місячна сума з 3000 грн збільшилась до 6000.

            Владік постійно вдома, ну, коли не в лікарні, звісно. Він пробував ходити до школи, та загальне навчання виявилось, наразі, не для нього. А ще,  Владік періодично проводжає батька на Схід, бо батько військовий, і вся родина з нетерпінням чекає його повернення.

            Зараз Владіку знову потрібні ліки – Бонефос, Валавір, Фінлепсин, Фромілід – 3850 грн. Ну і, звісно, надія, що все нарешті піде добре, і весна, може колись не буде проходити повз нього!

 

 

            Король Тарас днями відсвяткував день народження і тепер зовсім дорослий – 15 років, як-не-як! До звичних подарунків хлопчик мав ще один – плюс 1,7см до зросту :) Ми надзвичайно тішимось цією новиною, адже це наша спільна перемога! Вже чотири місяці ми всі дружно забезпечуємо Тараса Зомактоном – гормоном росту, бо самостійно хлопчик не росте. І ось, нарешті щось зрушилось!

            Під час останнього візиту ендокринолог запевнив, що Тарас став краще розвиватись і рости, і, на радостях, збільшив йому дозу гормону. Звісно, що це дуже хороші новини і ми надзвичайно тішимось, що все, що було зроблено для Тараса – не марно! Однак, якщо раніше флакончика препарату вистарчало на 5-6 днів, то тепер його вистарчить строго на 4 дня, і 17 флаконів, які ми зараз намагаємось викупити, вистарчить лише на 2 місяці.

            А сам Тарас виріс з минулорічних джинсів і светрів – мабуть ніхто з батьків так не тішиться, що одяг став маленьким, як мама Тараса ;) Вихідні хлопчик провів в селі, ганяв у футбол та фотографував домашніх улюбленців.

            Зібрано на сьогодні 12 тисяч гривень з 45560, і препарату тепер потрібно буде більше.

 

 

            Хамуляк Ангелінка  також перебуває вдома, але в п’ятницю знову час у лікарню. Маленька завершила основне лікування і тепер приймає підтримуючу хімію – на місяць потрібно 2 упаковки по 20 мг і 2 упаковки по 10мг. Всього місячна вартість препарату –1800,00 грн. Ніби і не багато, та для сім’ї з трьома дітьми, а в Ангелінки ще два старших братика, дуже відчутно.

            Ангелінка вже майже півтора  року проходить лікування від нейробластоми, малеча потрапила у лікарню, коли їй було лише 4 місяці. Спокійна і весела від народження, дівчинка завела у лікарні багато друзів, та вдома, все ж таки їй подобається значно більше :)

 

 

 

            Логінов Арсен – маленький непосида та бешкетник, хлопчик веселий і активний на стільки, що іноді його просто неможливо сфотографувати :) Лікується малюк вже рік – це його друга весна у лікарняних стінах… Зараз хлопчик проходить хімію, вчора власне заступив на блок, а в травні його чекає обстеження MIBG в Польщі, вартістю 2980 злотих – 20860 гривень.  Коштів немає, а обстеження необхідне, бо нейробластома дуже підступна.

            У Арсена є дві сестрички – старша Юля і зовсім маленька Валерія, і хлопчик дуже мріє повернутися додому. В середині травня їх чекають в Польщі, і дуже б хотілось хвилюватись лише за результат і сподіватись, що Арсен здолав хворобу, та в першу чергу доводиться хвилюватись, чи знайдемо кошти на оплату… Це дуже сумно, але для мами хлопчика 20 тисяч гривень – це надзвичайно багато.

 

  

 

            Дуже сумно і те, що батьки багатьох наших дітей не спроможні оплатити обстеження і тут – КТ, МРТ, вартістю 2000-3000-5000 гривень – це все буває надзвичайно дорого для наших дітей. Куленич Володя, Тетера Михайло, Дулиш Богданка, Цар Яна, Ваврущак Вікторія, Дорош Олексій  - це лише ті, хто згадується одразу. Загалом за місяць за обстеження набігає по 10-12 тисяч гривень. Ці обстеження проходять всі діти, а більшість – роблять їх регулярно, що три місяці, кому повезе – раз в пів року.

            Ось такі у нас вийшли Львівські новини.

            А ще обидва відділення залишились без розчинів, тоді як глюкозу та хлорид натрію капають на хімії по кілька літрів в день кожному, залежно від ваги дитини.

            Але весна завжди дарує надію, навіть якщо для цього немає об’єктивних підстав ;) То ж ми також сподіваємось і віримо, що все вийде і в нас, і в лікарів і в наших маленьких непосид, які вперто прориваються через страшні діагнози, наче молоді травинки крізь асфальт у великому місті.

 

             Реквізити для надання допомоги: