Рассылка от партнеров

 

Жовтий, оранжевий, червоний! Кольори, що гріють душу та заставляють серце битись сильніше. Ось і настала пора золотої осені, що дарує нам такі переживання та заворожує своєю красою. Цієї суботи ми з дітьми гематології та хірургії Львова захотіли принести це тепло і у відділення лікарні. Тому вирішили зробити власні золоті деревця. Завдання було не з простих, бо справа ця досить тривала та вимагає чимало терпіння. Та як вкотре показали діти із ЗУСДМЦ– нездійсненних творчих завдань для них не існує!

 Заняття у відділенні гематології пройшло у позитивній та чимось хаотичній атмосфері: то хтось прийде через пів години опісля початку роботи, то комусь необхідно відлучитись на невизначену кількість часу і т.д. Та незважаючи на ці фактори, деревця виготовили! А що ж у вийшло у діток  дивіться далі.

 

 

Дем’янчик Гирич вже мав змогу працювати із паєтками-листочками минулої осені. Та тоді він створював аплікацію, а зараз взявся за складніше завдання – об’ємне дерево. І чудово з ним впорався. А одразу опісля нього був зайнятий комп’ютерними баталіями:).

 

 

 

 

 

«Хочу зробити таке деревце, яке не влізе в двері!», фраза яку ми почули від Тарасика Артишка! І якщо поглянути на велетенську «армію» гілочок, які він вже поскладав на ліжку (і це ще далеко не остаточне їхнє число), розуміємо, що воно буде гігантським! Та враховуючи масштабні плани Тарасика, побачити завершений виріб зможемо лишень на наступну суботу.

 

 

 

 

Хорошим настроєм ділився із всіма цієї суботи Святославчик. Хлопчик охоче працював над деревцем, та встигав побігати й подурачитись. Він разом із мамою вирішив, що дерево повинне бути грошовим, тому потім вони приклеять до нього 10 копійок. Тоді його виріб  точно можна буде назвати суцільним золотом!

 

Вперше побував на загальному занятті Русланчик. За роботу взявся залюбки, та згодом трішки змучився, вирішив, що його деревцю буде достатньо тієї кількості гілочок, яку він вже зробив. І навіть так воно виглядає дуже пишним та симпатичним!

 

 

Цієї суботи Нікіта Цапін мав дуже «галасливий» настрій, тому його чуло все відділення. Як поділилась мама, через це працювалось не просто. Проте роботу зроблено і дуже якісно!

 

 

Красиве осіннє деревце вийшло і у Ілоночки!

Нічим не відступаючи у красі справжнім, вийшли дерева у дітей із хірургії.

 

Першим, хто прибіг на заняття у їдальню був  Олексій Дорош. Ми навіть не встигли матеріали розкласти, не те, що поскликати діток:). А Олекса – вже тут-як тут! Завжди веселий хлопчик працював енергійно та смішив усіх кожної хвилини! У такій жартівливій атмосфері він не забував і про виготовлення дерева, яке побувало і на його плечах, і навіть голові:).

 

 

Не відірвати погляду від виробу Софійки Єфіменко – він вийшов, наче справжнє маленьке дерево і, до речі, очолив нашу статтю! Чудово знаючи, що дівчинка – майстер у творчих справах, не перестаємо дивуватись її новим результатам!

 

 

 

Ваня виготовив мініатюрне та тендітне деревце. У стилі мінімалізму виконав роботу іще один Іванко. Дві роботи – дуже миловидні!

 

 

Василько Садовський неабияк постався аби його виріб був таким симпатичним. Вся робота проводилась акуратно, та що найважливіше - із максимальною зацікавленістю у тому, що відбувається.

 

Вміло впорався із завданням Михайлик. На занятті він вперше, та ні на крок не відставав від колег із немалим креативним досвідом!

 

 

Об’ємним та пишним получилось деревце у Олежика. Краса та й годі!  

Цікавим є  те, що багато діток сприйняли це заняття досить символічно, і у багато кого дерево означало не лишень осінь, а перетворитись і у «грошове дерево», і у «дерево здоров’я» і т.д. На завершення статті варто додати наступне:  якщо у щось сильно повірити, воно неодмінно збудеться! Тому впернені, що деревця принесуть малятам саме те, чого вони так сильно хочуть!