Рассылка от партнеров

Створення м’якої іграшки – досить непроста та клопітка праця. В суботу у цьому переконались і дітки із гематології та хірургії Львова. Дехто навіть не вірив в те, що в нього вийде хоча б на половину втілити бажане у «життя». Та як бачите на першій фотографії, із завданням ми впорались, і навіть дуже добре! :)

 

 

 

Та слово «симпатичний» не повністю описує роботу Юрчика. Те що хлопчик - генерує цікаві ідеї, давно і ні для кого не новина. Та все ж йому знову вдалось нас здивувати. Цього разу сонячним ціп’ятком, в доповнення до якого Юра зробив яєчко. Ну що ж, оздоблення до великоднього кошика вже готове! :)

 

 

Де тільки не було цієї суботи Дімки Піховича - і на загальному занятті, і в коридорі, і в палаті. А потім знову у їдальні: вирішив озброїтись мітлою та попідмітати підлогу(що робив дуже кумедно). А в чому причина такої активності? Скоро, тьфу-тьфу-тьфу, хлопчик завершить лікування і приїжджатиме лиш на огляди! Ура!

 

 

З Камілою ми вже мали змогу працювати у іншому відділенні цієї ж лікарні. Тепер дівчинка у гематології, тому що по тілу почали з’являтись синці. І тепер необхідно пройти додаткові обстеження. Нас Каміла впізнала, проте чомусь одразу посоромилась прийти на заняття. Та все ж згодом наважилась і завітала у їдальню. З роботою впоралась за дуже короткий термін! А результатом її творчості стало гарненьке курчатко! 

 

 

Чудово справилась із виготовленням кутасиків та самої іграшки мама Нікіти Цапіна. За цей час малюк дуже тихенько та чемно розкладав по столу лекала та розрізав нитку. Саме стриманість маленького протягом більше, аніж 2,5 год. найбільше здивувала маму! Каже, Нікіта – дуже енергійний малюк!

 

Дем’янчик Гирич не вперше виготовляє іграшку із кутасиків. Колись це був котик, тепер настав час для курчати. Тому опираючись на попередній досвід створив виріб найшвидше з-поміж інших. Підійшов до справи креативно – його ціп’ятко не лишень  жовтого забарвлення. Тут знайшлось місце і для зеленого кольору. :)

 

Якщо у гематології діти захотіли виготовляти курчаток та котиків, то хірургію можна назвати «котячо-заячим» відділенням. :) Тому що дітвора обрала саме цих тваринок. А що ж їм вдалось створити, подивимось далі.

 

Надзвичайно оригінальним вийшов зайчик у Софійки Єфіменко: вражає його величина, декор та незвичне кріплення ніжок. Наша красуня завжди весела та позитивна. Та цієї суботи відчувалась особлива піднесеність. Ще би: «завтра» день народження! Ми пам’ятаємо, та заздалегідь не вітали, дочекаємось визначної дати:).

 

 

А яка ж гарна киця вийшла у Юлічки Шльомської та її мами! Ну просто шедевр! Коли виготовлення іграшки досягнуло фінальної стадії, Юля вирішила награти нам авторську мелодію на дитячому піаніно. :)

 

 

Усю свою веселість показав на занятті сусід по палаті Юлічки, Дем’янчик Бандурович: співав, сміявся, відтворював ніжками барабанний ритм( супровід грі на піаніно:)). Мама за цей час створила для синочка пухнастого красеня!

 

Милий та привітний Олежик зробив жартівливого котика, який показує язичка. А бачили б Ви його пухнастого хвостика! Шкода, що на фото не видно... 

 

 

Декілька діток вирішили допрацювати роботи вже опісля заняття. І пообіцяли похвалитись виготовленим вже на наступний тиждень!Чекаємо!

 

 

 

 

 

Незважаючи на малу кількість волонтерів, те що, це досить тривале і трішки виснажливе заняття, ми це зробили – іграшки вийшли милими та гарненькими! І скільки ж радості побачили в великих сяючих оченятах по завершенню роботи!