Рассылка от партнеров

 

Якимось незвичним та дивним було цього тижневе заняття. Можливо, це через те, що ми вперше за усі роки творчих перенесли день їхнього проведення; а може, тому що ще  трішки і мала настати така очікувана для всіх Паска, і через це у лікарні було дуже мало людей, довкола панувала тиша і аж хотілось говорити пошепки. Ми навіть думали - чи буде для кого проводити заняття, бо усіх діток могли відпустити додому. Це припущення майже виправдалось у відділенні хірургії, де залишився лиш один хлопчик. А в гематології все склалось інакше – дітей як завжди! На початку творчого було видно, що настрій у всіх – не найкращий: так хотілось на свята додому… Проте тема «Оздоблення кошиків» дуже зацікавила дітей та батьків. А барвистість матеріалів та дуже красивий результат таки подарував нам їхні усмішки:).

Отже, ділимось із Вами пасхальними кошичками діток із гематології!

 

 

А розпочнемо із Вані Паніва. Попри те, що хлопчик вже давненько у відділенні, він завітав на наше заняття вперше: просто дуже соромився взяти матеріали та був невпевненим, що у нього все вийде. Цього ж тижня, набравшись сміливості, він вирішив попрацювати у палаті над прикрашанням кошика. Вані настільки сподобалось, що він зробив надзвичайно велику кількість квіточок. Ну що ж, припускаємо, що наша «Творча майстерня» може похвались новим прихильником та вірним відвідувачем:).

 

 

            А ось Іллюша Пустовіт у п’ятницю був зовсім не в гуморі. Навіть, улюблений «Чебурашка» хлопчика не покращив йому настрій. Але ми знаємо, що це зовсім не тривалий стан і малюк знову усміхатиметься:). За той час поки Ілля дивився мультики, мама чудово оздобила для нього великодній кошичок! Що не кажи, а цьому яскравому виробу засмучений маленький таки зрадів:).

 

 

            Наступним, хто не міг похвалитись радісністю цього заняття, був Тарасик Артишко. Хлопець дуже сподівався потрапити на свята додому, але склалось трохи інакше, аніж цього хотілось… Та під кінець творчого можна було побачити як Тарасик посміхається та жартує, так ще й тримає у руках красивого пасхального кошичка. Отже, нашої цілі досягнуто:).

 

           

 

Останнім хто закриває тріаду засмучених дітей на цьому творчому став Ростик Білошапко. Його «додому» перепліталось із низькими аналізами… Тому настрій хлопця - цілком зрозумілий. На заняття він таки не захотів піти, але цю естафету залюбки перейняла його енергійна тітка. Результат її роботи можна побачити на фото.

 

 

Хто б міг сумніватись, що наш сонячний хлопчик, Дем’янчик Гирич, обере оранжевий та червоний кошики?:) Серед нас – точно ніхто! Працюючи із бабусею, він гарно прикрасив ці два плетені вироби. Опісля креативної роботи, він разом із колегою Олесем перевіряв закони тяжіння – спускаючи великого кораблика із дитячої гірки. Перед цим вони проводили нетривалі суперечки, щодо того, як він «приземлиться». Та результатом цього дослідження залишились задоволені двоє маленьких науковців:).

 

 

Дениско Курницький та його мама дуже зраділи нашому приходу у відділення. Навіть найпершими прийшли за матеріалами:). Їхній позитивний настрій допоміг їм і у творчості: кошичок Дениска вийшов дуже незвичним та цікавим. Він разом із мамою вирішив створити не лишень запропоновані нами квітки, а власні – польові, так і як кульбаба та мак. А ми як завжди «за» такі оригінальні та нестандартні ідеї!

 

 

 А ось для Юліньки Репчак цей день був позитивним та особливим не лишень тому, що у ми завітали у гематологію, а тому що в неї був день народження. Через це їй дуже легко працювалось та відчувалось радісне піднесення, завдяки якому вона разом із мамою красиво оздобила два кошика.

 

 

Дуже симпатичним вийшовкошичок у Настіньки Садури. Вже на початку заняття вона вирішила для себе, що він повинен бути прикрашений метеликом, який додав її виробу довершеності та миловидності. Дуже цікавий задум, Настя – молодчинка!

 

 

А цей чарівний кошик прикрашено дуже красивою та надзвичайно креативною дівчиною - Іринкою Бородинською. Коли ми його побачили, не знали на що ж спершу звернути увагу – все симпатично та гармонійно. Та як тільки у вічі попав дуже цікавий елемент – стрекоза, ми зрозуміли, що саме він робить її роботу неповторною та є її родзинкою! Оздоблення - просто фантастичне!

 

 

Дуже жартівливою та веселою в п’ятницю була Ілонка. Через це радіємо і ми, адже, минулого заняття через болі у животику, могли спостерігати зовсім іншу картину... А цього творчого дівчинка була дуже активною та вирізнялась грайливим настроєм:). А результатом такого налаштування на креативну роботу, став яскравий та наповнений теплими тонами кошичок.

 

 

Хоч цей милий хлопчик вперше працював на нашому занятті, він проявив неабияку креативність та оригінальність ідей. Чого лишень варте б його прикрашання ручки кошика камінчиками! Дуже цікавий задум!

Як ми вже говорили у відділенні хірургії залишився лиш один дуже приємний та привітний хлопець.

 

 

А цього хлопчика звати Сашко. Незважаючи на те, що він кепсько себе почував, вирішив спробувати свої сили у творчості. І не прогадав! Результатом його із волонтеркою Анею роботи стали два миловидні великодні кошики, із великими квітками. Сашко – молодець!

Так, заняття видалось на славу. І далеко не від одного малюка можна було почути, що пасочку він святитиме власне у своєму кошику. Ще би! Діти так красиво прикрасили ці вироби:).

За цю цікаву та надзвичайно естетичну тему дякуємо «Школі мистецтв Оксани Бондарчук»!