У відділеннях вирувала шалена атмосфера, що вже вважаємо запорукою хорошого заняття:).

Розпочнемо із симпатичних творінь дітей із гематології.

«До роботи із піснею!» - цього тижневий девіз Назарчика Трегуба. Малюк настільки натхненно та гучно співав, працюючи у їдальні, що просто не можливо було стримати сміху:). Велика кількість діток на занятті та його бурхливий темп трохи змучили Назарка, тому по завершенню роботи, він одразу ж повернувся до палати. А зробив він разом із мамою дуже красиву бджілку!

Ну як можна зберігати спокій та невимушеність під час такого шуму та вихору подій, що відбувались у їдальні? Відповідь на це питання знав, напевно, лишень Тарасик Артишко. Він, наче абстрагувався від всього довкола і просто зосередився на творчості. Нікого і нічого не запитував, не просив допомоги, а тут – раз і під кінець заняття ми бачимо у руках милого юнака чудову іграшку:).

Не виникало жодних сумнівів, що опісля виготовлення виробу на цьому творчому, ми вкотре почуємо від мами Діми Піховича: «Ідіть швиденько фотографувати маленького, бо він вже не має сил чекати!». І що Ви думаєте? Звісно ж, і шкапеточка поповнила лави розібраних Дмитриком виробів:).

Справжнім карапузом вийшло кошеня у Дмитрика Чучмана та його мами:). Хлопчик, як і його колега, що згадувався вище, також із нетерпінням очікував моменту, коли вже можна буде «ліквідувати» створену роботу:).

Яся Галечко не пошкодувала для витвору пшонка. Гарно «нагодувавши» ним іграшку, Яна отримала кругленьку і дуже симпатичну кішку:).

Значних метаморфоз протягом заняття зазнали вироби Іринки Кархут. Спершу дівчинка вже частково зробила бегемотиків, а потім не побоялась усе розпочати із початку і перетворити їх на котиків:).

Зміни відбувались і у роботі Юлі Репчак. Вона вже і сфотографувалась, і до палати повернулась. Аж тут халепа – Юля ненароком розмазала намальований контуром носик… Та, як виявилось, це було їй лиш на руку, тому що Юля вдало приховала це, оздобивши іграшку пухнастими дротиками.

«Ой, ми щось таке натворили…Навіть не знаю….» почувши такі фрази від мами Дениска Курницького, аж стало цікаво, що ж там таке:). І приємно здивувались, коли побачили дуже-дуже гарного бегемотика, для кого вони не пошкодували і власних декоративних матеріалів.

На цьому занятті ми остаточно переконались у тому, що Дем’янко Гирич – палкий прихильник киць. Дуже часто він створює саме цих тваринок, ця тема – не виняток. Інколи дивуєшся, наскільки ніжні та щирі почуття у дитини може викликати звичайний виріб. Саме такі переживання ми і могли спостерігати, коли бачили Дем’янчика за роботою!

В останній момент вирішила зробити іграшку із шкарпетки Ілона. Бо, як виявилось, дівчинка посоромилась взяти матеріали. Як добре, що у палату вчасно зайшла волонтерка Леся і вирішила цю проблему:). Працювали дуже оперативно та все встигли:). І що б там не говорила волонтер, це ведмедик(а не котик)!:).

Тепер переходимо до виробів дітей із відділення хірургії. 

За ті лічені хвилини, які мені вдалось поспілкуватись цього вихідного із Олексою Дорошем, я стала свідком того, як хлопчик допомагав волонтерці Ані у виготовленні іграшки для іншої дитини, як жартівливо повернув котика та кицю одне до одного із фразою «цьом-цьом-цьом»:), а потім ще й подарував одного із них медсестрі! Енергійний малий, та й годі:).

Про те що Аня дуже творча дівчинка, знаємо не лише ми, а й усі-усі у відділенні. Навіть, медсестра, що отримала подарунок від Олекси, прибігла похвалитись іграшкою саме їй:)! А зроблена Анею киця – гідний конкурент виробам, що продаються на прилавках «хенд мейд» магазинів. 

Одразу ж полюбилася щойно зроблена іграшка маленькій Юлі. Дівчинка її так обнімала та притуляла до себе, що, здавалась, ніби у ручках вона тримає справжню кицю:).

Васька добре знає як вміло поєднати результати власної творчої діяльності за декілька тижнів у одному виробі. Котику із шкарпетки, хлопчик одягнув окуляри, створені минулого заняття. Що додало його витвору дотепності та незвичності.

Коли приходить пора для заняття, що вимагає клопіткої та поетапної праці, Софійка Єфіменко залюбки стає помічником нашим волонтерам. Зробивши власну чудову кицю, дівчинка доклала чимало зусиль для створення далеко не одної іграшки для діток, що залишились у палатах!

А які ж гарні котики у рученятках Настусі! Яскраві, різнобарвні і надзвичайно красиві. А дивишся на маленьку, і розумієш, що вона сама, як те маленьке кошенятко:).

А ось іще одні гарні роботи, власницею яких є маленька Тома із мамою. Дві іграшки – гарні, та найбільшої уваги та похвал заслуговує горобчик! Настільки незвична ідея, що вкотре дивуєшся уяві дітей!

Іще одне заняття принесло нам безліч незабутніх та приємних моментів, отриманих завдяки діткам із 2 відділень. Субота принесла не лишень хороші враження, а й такі подарунки від волонтерів як, наприклад, 10 кг шпона для створення іграшок(Наталка), і навіть чудово працюючої мікрохвильовки, якої так бракувало відділенню хірургії(Аня). І окреме спасибі волонтерці Наді:).

Соломія Яким'юк