Орігамі - мистецтво складання паперу. Та до заняття цього тижня воно в мене асоціювалось лишень із словом «стрес»(в силу особистого досвіду):). Зарікаючись більше не проводити заняття використовуючи цю техніку, собі ж на здивування було обрано тему «Модульне орігамі», а конкретніше - складання рибок. І як виявилось, вибір був правильним – діти із Дністерської швидко вловили усю суть роботи і з легкістю створили підводну красуню, дехто й не одну! І це при тому, що майже всі займались такою діяльністю вперше.

У гематології заняття відвідало багато діток. Впевнені, усі вони поповнили лави вірних прихильників орігамі і здивують нас новими та цікавими виробами, які складуть поза нашими творчими.

Нарешті ми знову побачили у відділенні Ростика Білошапка. Повернувся він з непростої подорожі «гематологія-реанімація-гематологія». І що ви думаєте? Одразу ж взявся за творчі справи:). Складання рибки неабияк припало йому до вподоби. Також юнак показав нам фото, що були зроблені до лікарні, і не лінувався давати цікаві коментарі до кожного з них. Аби не нудьгувати на вихідних Ростик залюбки взяв декілька аркушів для створення нових рибок.

Опущені оченята, відсутність посмішки…Це про сумного-пресумного Ваньку цієї суботи! Що стало причиною такого настрою залишилось загадкою навіть для його тата. Та на щастя по завершенню заняття ми побачили усміхненого малюка. Ще б пак, тато склав для нього величеньку рибину:). І плюс, переглянувши фотографії, Ванька й сам зрозумів, що йому більше личить амплуа не похмурого, набурмоченого хлопчика, а маленького сонечка.

Шум, галас, сміх, суцільні «розборки». Усе це можна було почути із палати Чучманів:). «Мама, я хочу рибку» - говорив Дмитрик і водночас розкладав щойно складені нею трикутнички, а той розрізав їх ножничками. Доходило до того, що мама і ховала їх, і давала для різання журнал, та малечу це не спиняло. А коли йому вдалалось тихенько вхопити трикутничка, він лиш усміхався:). Та незважаючи на такий жартівливий настрій Дмитрика, рибку – складено. Так ще й, яку красиву!

Не могла насміятись із своїх сусідів, Іванка Галечко та її мама…:). Так, дійсно усі мали змогу спостерігати кумедне видовище:). Та вони не забували і про створення власної рибки. Яся почувала себе значно краще, аніж минуло тижня, тому приймала більш жваву участь на творчому, аніж попередні рази. Вони із мамою чудово впорались із завданням. І до речі, їм хватило натхнення на складання іще однієї рибки!

Дениска Курницького, як майбутнього зоолога, рибка просто не могла залишити байдужим. Так ще й пропонують незвичний спосіб для її виготовлення! Разом із мамою малюк склав красивого, різнобарвного підводного жителя. Також Дениско зробив незвичне доопрацювання роботи – написав на її хвостику власне ім’я:).

Здається, ніколи не буде лишнім сказати, що Олесь – дуже неординарний та цікавий хлопчик. Його стиль та манера спілкування із іншими завжди викликає у нас усмішку! Мама Олеся зробила дуже красивий виріб, та він дуже захотів взірець. Тоді вона запропонувала подарувати власну рибку Назарчику. На що Олесь залюбки погодився і урочисто вручив маленькому результат модульного орігамі.

А Назарчик Трегуб був дуже радий несподіваному подарунку, та все ж трішки засмутився – звик разом із мамою приймати участь у творчих, а не отримувати вже «готовеньке». Тому дуже втішився, коли взнав, що роботу вони таки розпочнуть, одразу ж опісля заняття.

Коли мама почала складати рибку у техніці орігамі, її маленький синочок Тарасик, спав. Тому уявіть собі, яким приємним сюрпризом стала для нього величенька кількість трикутничків, з яких необхідно скласти цікавий виріб! Також варто додати, що його мама дуже переймалась, що рибка вийшла, якась не така як у інших за формою. Та це, на нашу думку, лиш її плюс. Тому що вона вирізняється з-поміж інших конструкцій та й показує, що вони разом із Тарасиком працювали не за інструкцією, а дали прояв власній фантазії.

Сашко разом із мамою зробили маленьку рибку, чим показали, що виріб не обов’язково повинен бути велетенським, аби милувати око. І до речі, вони не склали меншу кількість трикутничків, просто обрали маленькі аркуші для орігамі. Робота у них вийшла дуже витонченою та симпатичною.

Дуже сподобалась техніка орігамі Марічці та її мамі. Та не це викликало найбільший захват у дівчинки, а її власне фото. Коли вона побачила як гарно сміється, то її сміх став ще щирішим та тривалішим.

Ні на крок не відступали від попередників діти із хірургії. Рибку зібрали всі, так ще й на майбутні вироби матеріалів взяли досхочу!

Не встигли ми й до трьох порахувати, як Василько Нижник  склав усю рибку! Хлопчик – кмітливий, тому здивувань це у нас не викликало. А ось вразило по справжньому наступне – йому мало що бракувало, аби під час заняття завершити іще один виріб! 

Здавалось, орігамі більш хлопчача тема. Та Аня показала усім, що це лиш стереотипна думка! Дівчинка із цікавістю створювала трикутнички, а потім і складала їх у рибку. Легко зрозумівши усю суть роботи Аня вирішила й сестричку навчити цій техніці. Думаємо, вчитель з неї буде хороший.

Завдяки Юлі, ми побачили, як щиро можна «посміхатись очима». Дівчинка просто сяяла! Ще би, Юлічка була в захваті від того, що вона приймає участь у зовсім не простому занятті і в неї все гарно виходить. Молодець! 

Опісля грипу помаленьку одужує Марічка. Те що вона себе почувала значно краще видно і по її налаштуванню на роботу. В суботу вона із татом працювали як справжня команда: він складав трикутнички, а маленька обрізала їхні кінчики. Завдяки такому творчому тандему Марічка отримала симпатичний орігамний виріб.

Не байдикував на творчому Василько. Спільно із волонтеркою Анею у них получилась різнобарвна морська красуня.

Нову для багатьох діток та батьків техніку - успішно освоєно! Чекаємо наступної суботи аби знову їх усіх здивувати цікавими ідеями для творчості.

Соломія Яким'юк