Чому «солодке»? Тому що саме так нам і працювалось :). Цікаві тематичні фігурки, яскравість кольорів фарби і таке нестандартне для наших занять слово «тісто»:) Так, діти зрозуміли, що воно доречне не лише кулінарії, а й на творчій «кухні». У цьому випадку ми розписували фігурки ручної роботи, аби доповнити ними власні святкові ялиночки.

Отже, спершу ділимось витворами діток із гематології.

«Тепер я можу пишатись власною ялиночкою» -, сказав мамі Дем’янчик Гирич. А що, і дійсно може! Без його кольорових фігурок деревце було недовершеним та тьмяним. А тепер - зовсім інша справа!           

Незвичним цієї суботи був Бодька Погуляєв. Більш серйозний та доросліший, аніж завжди. Ще би – низькі аналізи, свята у лікарні… Тут будь-кому стає не до жартів. Та звісно ж – хлопець був вірним собі - усміхався та жартував! Розписав і три фігурки, якими одразу ж прикрасив стіну палати.

            Ну дуже вже подобається Віці Герич оперувати пензликом, вивчати кольори та створювати власні узори! Настільки до вподоби, що вона трішки захопившись, розмалювала і свою піжаму! Опісля того її творчий шлях тато призупинив, аби уся палата та чистий одяг не були у фарбі як її фігурки із соленого тіста :).

Минулого разу ми писали, що Ромчик Мотлюк значно краще себе почуває, бігає, жартує. А цього тижня ми побачили ще більш колосальні зміни – він приймав участь у творчому занятті. Що для нього є великою рідкістю. З однієї сторони фігурки розписував він, з іншої мама. Та цей процес тривав не так і довго, тому що попереду у Ромки – традиційні та невід’ємні ігри за комп’ютером:). 

            Юрка Лядов вже вдруге потрапив на заняття з соленим тістом. Так, йому вдруге поспіль довелось залишились на свята у лікарні. Тільки, як сказала мама поміняли Новий рік на Різдво. Юрці, напевно, припала до душі фігурка Діда Мороза, що вдруге її і обрав для розпису:). Не забув він і про помічника Санти – оленя, якого і прикрасив до своєї колекції. 

            «Проста фотографія? Ні, це не про мене!» Мабуть, так думає Максимчик, коли сідає фотографуватись із власними виробами:). Цієї суботи хлопець працював дуже злагоджено та узгоджено. Звичним кляксам на заміну прийшли продумані та виважені мазки. А усе завдяки пильному нагляді мами за його творчістю:) Фігурки дуже гарні, тому без зволікань  треба оздобити ними палату!

            Чудові вироби вийшли у Мартусі Коди та її мами. Вони двоє завжди по повній віддаються роботі, кожен по своєму – Мартуся наносить пензликом усі кольори, що їй подобаються, а мама, навпаки, завжди тонко підходить до творчої справи. Та результат у двох – красивий та милий.

            Іринка – прекрасний декоратор та дизайнер. Про це говорить її розпис фігурок із соленого тіста. Гарно, акуратно, неординарно і зимово. Особливо милим у Іри вийшов сніговичок. А це та фігурка, яку всі розмальовують як Санта Клауса. Креативне мислення, та й годі!

А це два хлопчики, з якими ми познайомились ще минулого тижня – Дмитрик та Діма. Вони залюбки розписали фігурки і оздобили ними ялиночку і палату.

Добре попрацював і Борис разом з мамою. Результат їхньої роботи можемо побачити на фотографії.

Настала черга розповісти про вироби діток із хірургії.

            Завжди здавалось, що у Владика Кінаша - є одна незвична, «фірмова», заворожуюча усмішка, яку ні кою іншою не сплутаєш. Та цієї суботи до нас прийшло відкриття – усі його усмішки саме такі!:) Про його посмішку можна писати ще довго та пора переходити і до його витворів – кольорі, дотепні та дуже симпатичні!

            І кого ми знову бачимо на творчому? Так, Христинку Зеленюх . Так, реанімація не стає їй на заваді, аби радіти життю та нашим заняттям! І тому аби продуктивно працювати! Дівчинка розписала аж 8(!) фігурок із соленого тіста!

            А зараз ми бачимо у всій його красі Олексу, перепрошуємо ОЛЕКСІЯ Дороша. Саме так усіх виправляє хлопчик:). Дивлячись на цього невимушеного малюка, виникає відчуття, що він не переймається перебуванням у лікарні, а намагається не зважати на всі ці моменти і отримувати позитив від усього, що його оточує. Швидко та енергійно він розмалював незчисленну кількість фігурок, які порозвішував по всій палаті. Наприклад, на ручку дверей, з якої завдяки мені впала та трішки ушкодилась:). Та веселого Олексія це  ні трішки не засмутило. 

Милій красуні Віці  вдалось дотриматись одного стилю при розписі фігурок. Хоч вони різного забарвлення, завдяки оформленню їх блискітками, вони одразу ж сприймаються як один подарунковий набір:).

            А ці яскраві фігурки набули такої барвистості завдяки Анічці. 

Величезне дякую волонтерці Ані, що вже другий рік поспіль дарує нам таке заняття!

Із нетерпінням чекаємо наступної суботи!

Соломія Яким'юк