А починалось усе це дійство згідно звичного плану – субота,11:00, Дністерська 27. Нічого не вішчувало незвичного перебігу подій… Допоки у відділення не завітало 6 волонтерів із кілометрами ниток для в’язання:). І тут все почалось! Під час заняття лунало безліч фраз у приблизно такій послідовності «Як це робити?», «Та ні, у мене не вийде!», «О, так це ж , не так і складно!», «Ухти, яка гарна киця:)», «Треба буде зробити ще щось у такому стилі» і т.д. Також ми мали можливість спостерігати чіткий та продуманий розподіл функцій між дітками, їхніми батьками і волонтерами. Що дуже нагадувало роботу на фабриці:). Найбільш важливим моментом заняття є те, що це чистої води «hand made». Діточки разом із батьками все зробили власноруч від А до Я:).

            Малеча із відділення гематології виявились прихильниками муркотливих тваринок, ну і звісно ж, м’яких іграшок. Тому заняття принесло їм подвійне задоволення :). Також цікавим є те, що до творчого було залучено найбільшу кількість татів, мабуть, за усю історію занять:).

Такою як цієї суботи, радісною та багатослівною, ми побачили Настіньку Садуру вперше! Завжди мовчазна дівчинка сьогодні «щебетала»… Ні, більш доречним (у зв’язку із темою заняття) буде «м’явкала»:). Маленька розповідала про власних котиків, декламувала віршик про пухнастиків та натхненно накручувала нитку на картон-основу. Її з татом руденький котик Васька вийшов справжнім красенем:). Також додамо, що напередодні творчого Настя сказала татові «На занятті ми будемо робити капелюшки»:). Ну що ж, дитяча інтуїція майже не підвела дівчинку:).

А ось Іванко, що зазвичай є балакучим, навпаки,в цю суботу був дуже загадковим та неговірким. Поки тато створював для нього іграшку, хлопчик не байдикував і займався власними справами – вміло «поправляв» усі деталі кутасиків ножицями(звісно ж це відбувалось у ті моменти, коли тато хоч на мить втрачав пильність):). Вони зробили трьохколірну кицю. Як кажуть у народі «На щастя»:).

Дем’янчик Гирич дуже любляче підійшов до створення пухнастика. А під кінець заняття притулився до нього як до справжнього та дуже рідного:). Ще б пак, два руденьких кошенятка дуже схожі між собою:).

Не залишився без виробу і сусід Дем’янчика по палаті – Олесь. Він може похвалитись чорно-білим котиком, якого він разом із мамою зробив за зовсім нетривалий час. Одразу ж видно – майстри на всі руки :).

А ось хто не забув про основний атрибут кішечки, що є її справжньою окрасою – хвостика, то це - Юлічка Репчак . І зробила його пишним та пухнастим:). Та справа не лише у цьому, її біло-чорна киця була б дуже гарною навіть без цього елемента:). 

Як поділилась із нами маленька Віка, вона залюбки позиціонує себе саме із кицею:). Тому м’яка іграшка, яку старанно виготовив її тато, була доречною для малечі:). Виробом Віка була дуже задоволеною, що проявилось в усмішці, коли біля неї поклали іграшку, і такому нечастому для неї бажанні сфотографуватись:) . 

Турботливий Дмитрик разом із мамою зробив не просто гарного, а й розумного та завбачливого котика:). Йому не страшні зима та холоди, адже він вже окутаний у теплий шарфик:).

Мартуся - у лікарні від недавна. Тому усе, що відбувається у відділенні - для неї ще нове та незвичне. Субота ж виявилась для маленької сюрпризом у вигляді творчого заняття:). Над її кицею працювала і вона і її мама і її тато, і волонтери» А результатом роботи стала зимова, сніжна та просто казкова киця!

Степанчик - також нова дитина у відділенні. Та не зважаючи на те, що лишень в п’ятницю  поступив у лікарню, хлопчик мужньо тримався та зробив разом із мамою дуже симпатичного котика. Так і тримати!

Іграшки зроблені дітьми із відділення хірургії можуть скласти гідну конкуренцію тим, які ми можемо побачити на прилавках магазинів. А тепер переходимо власне до виробів діток:).

А у цього малюка вийшов дуже кумедний котик-розбишака, що любить пустощі та веселощі:). Хлопчику цей виріб приніс усмішку та значно покращив настрій. Напевно, трішки нагадав його самого:)

Серед великої кількості котиків знайшовся і один представник клишоногих. Що не відступає у красі ведмедикам Тедді:). А створила цю іграшку справжня юна майстриня:).

            Христинка Зеленюкпідійшла до створення котика креативно - обравши для тваринки незвичний фіолетовий колір. Це у свою чергу додало її іграшці мрійливості та ніжності. Хороша робота - хорошої та світлої дівчинки! Христинко, тримаємо за тебе кулачки! 

 Даша не побоялась експериментів та створила …зеленого котика:). А що? Досить гарно та оригінально!

Ох, створення котиків із кутасиків не дало нікому понудьгувати і по справжньому згуртувало навколо себе маленьких та дорослих творців! Із нетерпінням чекаємо наступної суботи!

Соломія Яким'юк