Рассылка от партнеров

 

Багато тижнів ми із дітьми з хірургії та гематології присвятили «подорожам» екзотичними країнами світу та їхнім культурам, та на мить зупинились, але не для того аби перепочити, а щоб насолодитись тим, що дарує нам природа «тут і тепер». Із вікна дому чи прогулюючись доріжками парків ми милуємось переливанням жовто-червоних листочків. Так, прийшла пора золотої осені і творчого заняття присвяченого їй:). Цього тижня  дітям пропонувались два варіанти роботи із паєтками - листочками: відтворити осінь у вигляді аплікацій, або ж складніший – створити об’ємне дерево.

Розпочнемо із посмішок та витворів діток із відділення хірургії.

 

 

Пишучи про цього хлопця, було важко обрати з чого ж почати. Ця субота була для Василя Нижника  наповненою яскравими та приємними подіями. Перша полягає у тому, що до нього завітав друг. Зайшовши до палати я побачила веселих та безтурботних хлопчаків, що безперестанно жартували. Жарти-жартами, та ними все не обмежилось – друзі  разом створили осіннє деревце. А ось і наступна хороша новина: з перших хвилин можна було зауважити, що щось тут не так як зазвичай. Недовго роздумуючи прийшло усвідомлення – Василько сидить!!! А найважливіше – радісно усміхається:).

 

 

Владиславчик Кінаш впевнено може похвалитись справжнім осіннім деревом. Та основну увагу притягує далеко не воно, а разюча та не схожа на жодну іншу, загадкова усмішка Влада! Хлопець почував себе не дуже добре, проте ні на мить нам цього не показав – він гідно та мужньо тримався і кумедно жартував! За таких дітей переповнює годість! Владику, так тримати!

 

 

Таїсія – маленьке сонечко, і це не лише через свою  сяючу зовнішність, а щиру вдачу. Вона показала нам як треба усміхатись та радіти осені! Натхненна прекрасними фарбами природи, вона разом із мамою зробила дві неповторні осінні роботи! Та що більш абстрактна та загадкова – повністю самостійний витвір Таїсії:)

 

 

Тещо Христинка із нетерпінням чекає наших занять, не виникає жодних сумнівів!:) Дівчинка заздалегідь підготувалась до творчого, одягнувши футболку, яку ще колись розписала разом із нами, будучи у іншому відділенні. Та перейдемо до роботи цієї творчої суботи - надзвичайного деревця. Акуратне, тендітне та витримане у палітрі золотої пори року, ось таке воно осіннє творіння ніжної красуні. Христинка поволі оздоблює палату власними шедеврами. Біля них усіх та з ними у руках і сфотографувалась:).

 

 

Ліля створювала дерево разом із сестрою. Їхня робота вийшла дуже незвичною, а все завдяки тому, що вони зробили його не за загальними вказівками, а дотримувались власних нструкцій. Осіннє дерево Лілі – дуже гарне та оригінальне!

 

Діти із відділення гематології також із захватом прийняла осінню тему, створивши безліч аплікацій і дерев із паєток.

 

 

Солька Паньків  Як ми здивувались побачивши її у відділенні! Звісно ж, ми завжди раді зустрітись із цією сонячною дівчинкою, але вона ж мала поїхати додому… А на заваді позитивній події став бронхіт. Та це ні трішки не вплинуло на роботу дівчинки - чудово попрацювала, її осіннє деревце вийшло дуже яскравим,   наче зі всіх сторін освітлене промінчиками. Прекрасний витвір! І до речі, протягом тижня Соломійка не сидить склавши рук – двері її палати оздоблені великою кількістю надзвичайних вітражів!

 

 

Під час творчого заняття Іван почував себе «як у своїй тарілці» та розповідав безліч цікавих історій. Та окрім багатослівності, хлопець міг похвалитись працьовитістю, а таке поєднання не так і просто зустріти(за здатність робити декілька справ водночас ми називали його Юлієм Цезарем). Також хлопець однозначно для себе визначив, що деревце повинно складатись із 50 листочків і не менше! Десь на 30 він збився із рахунку, та думаємо, норму він навіть перевиконав:). Поки Іван скручував дротики між собою на новоспечену гілочку дивним чином прилетіла та причепилась білосніжна пір’їнка, і це було йому лишень на руку хлопцеві – він назвав своє деревце осінньо - зимовим:)

 

 

Не менш активною та креативною на занятті була Аліна. Дівчина не чекала настанов та порад, усе сама вловлювала на ходу, і за годинку перед нами виросло золотисте деревце, яке у красі не відступає тим, що ростуть на вулиці!

 

 

Як же наполегливо та старанно працювала на занятті Іринка! Коли створене дерево трішки похилилось в бік, дівчинка не залишила все як є, а допрацювала його!Юна майстриня постаралась аби красивими були не лише гілочки та стовбур, а й клумбочка – використавши для неї найрізноманітніші кольори гофропаперу. Також Іринка поділилась із нами своїм захопленням, не менш творчим – любов’ю до візажу. І по секрету розповіла, що її «професійному» росту найбільше сприяє бабуся, що і виступає основною моделлю для практикування у цій справі:). 

 

 

Богданка Степа разом із бабцею займались над осінньою аплікацією, на якій ми можемо побачити ніжне сонечко і смачненькі грибочки. Дівчинка працювала дуже тихо та спокійно, та тільки вона побачила фотоапарат, одразу ж перетворилась на справжню модель:).

 

На другій фотографії ми бачимо Богданку із «незнайомою» красунею. Як виявилось до лікарні навідалась Люба Павлишин. Погарнішала, подорослішала та не забула про діток з якими провела багато часу у відділенні! Така увага та підтримка дуже необхідна нашим малюкам, і гідна поваги!

 

 

Іванко-Іванко! Пишучи про цього малюка, мимоволі з’являється усмішка на вустах:)Його дитяча щирість та безпосередність  захоплює, цей усміхнений хлопчик вміє повеселитись та й поділитись позитивом з іншими. Спершу Іванко  приклеював листочки на аплікацію, потім в дію пішов і і гофрокартон:)… Побачившви це, тато швиденько взявся за ліквідацію кумедного допрацювання малюка:). Далі Іванко крутив дротики, той самий гофрокартон, жартував та пустував:). Опісля заняття хлопчик міг похвалитись як аплікацією, так і об’ємним деревцем.

 

 

Микола Тарабарський вагався - робити аплікацію чи все ж взятись за більш «екстремальнішу» версію роботи. Все ж вирішив обрати перший варіант та із неабияким задоволенням поринув у осінні краєвиди. Творіння Миколи – дуже миловидне, хлопець справді зробив вдалий вибір:). 

 

 

 Назарчик Тригуб цієї суботи був як ніколи у хорошому гуморі. Малюк залюбки зробив дуже красиву осінню аплікацію, та вона не була підсумком його суботньої творчої активності, а лише поштовхом до створення деревця із дротиків! І Протягом тижня Назарчик також не дає собі нудьгувати – разом із мамою він оздобив власну палату малюнками кумедних тваринок.

 

 

Далеко не вперше нас вражають незвичайна фантазія Насті Садури та її тата. Цього разу їм вдалось втілити у реальність казковий осінній пейзаж. Окрім звичного на занятті золотавого деревця, тут виріс осінній кущик, простяглось озерце, та летять у вирій пташки. Чудова робота!

 

 

А ось у Дем’янчика вийшло гарне деревце із міцним та сильним стовбуром, ще б пак, воно зігріте осіннім яскравим сонечком:). Красивий виріб!

 

 

Цей сором’язливий хлопчик спершу не наважувався прийти на заняття, потім і творити на ньому. Та помаленьку він почав почувати себе більш вільно, і з цікавістю допомагав мамі у створенні аплікації. Під кінець своєї роботи хлопчик із блиском в очах та впевненістю захотів сфотографуватись із власним осіннім творінням:)

Це заняття було як ніколи особливим,  сповненим приємних несподіванок та щирого дитячого сміху.

Також додамо, що з кожним разом ми бачимо все більше та більше креативно оздоблених палат! Дітки із Дністерської справжні молодці!