Поодинокі люди на світі пережили більше горя і смутку ніж сім’я Москалюків. Незліченна кількість випадків, коли опускались руки від випробувань на порядок простіших. Після всього пережитого доля не могла, не мала права скластися інакше – Іван мусів вижити, мусів вийти з цього випробування переможцем! Сьогодні хочу поділитися чудовою звісткою. Іван Москалюк успішно закінчив курс стаціонарного лікування. Після важких 9 місяців боротьби за життя, Івана виписали з лікарні.

Важко навіть спробувати уявити, що відчував увесь цей час, всі ці нескінченні 9 місяців батько Івана, в якого рак раніше забрав іншого сина, а через незначний час і дружину. Скільки смутку в очах батька, яке глибоке переживання та справжнє горе ховається в них. Як би він бажав, щоб життя склалося інакше, щоб найрідніші йому люди були живі і здорові… І після всього цього йому знову довелося боротися із зловісною хворобою за життя, тепер уже сина Івана.

Лікування давалось не легко. Позаду тяжкі кризи і випробування, про які ніколи не хотілося б згадувати, які легше викинути, викреслити з пам’яті. Але не вдасться. Це спогади на все життя.

Волонтери фонду «Ти-Ангел» з особливою ніжністю ставилися до Івана, прив’язались до нього.  Адже він дуже швидко йшов на контакт, будучи в лікарні завжди прагнув до спілкування, володів даром привертати до себе людей.

Сьогодні я розмовляв з Іваном по телефону. Поки що він живе у батькової сестри, в  Надвірній. Лікарі не дозволили Івану їхати в село додому впродовж перших двох тижнів після виписи з лікарні, наказали бути поближче до Івано-Франківська, щоб мати змогу швидко прибути в лікарню на випадок підвищення температури, чи якихось інших ускладнень. Але, сподіваюсь, такої потреби не виникне. Почувається Іван добре, має гарний настрій. Сьогодні, разом з волонтером фонду «Ти-Ангел» Олесею Гапишин планує здійснити екскурсійну подорож до Пнівського замку.

На наступному тижні Іван має на один день приїхати у відділення. Розпочне приймати підтримуючу хіміотерапію і здасть аналізи крові. Від тепер, Іван буде змушений для аналогічних процедур раз на тиждень відвідувати лікарню як мінімум впродовж року.

Підтримуюча хімія складається з Метотрексату (приймається 1 раз в тиждень)  і Пурінетолу (приймається щодня). Дякуючи допомозі батьків дітей, що лікуються в онкогематологічному відділенні, Іван на найближчий час лікарствами забезпечений. Але для закупівлі всієї кількості препаратів на рік необхідно ще 11 тисяч грн., а фінансові можливості Москалюків уже давно вичерпані. Ще однією проблемою є відсутність Пурінетолу в продажі на території України. Препарат в Україні не сертифікований, хоча передбачений в офіційних протоколах. Прийдеться шукати спосіб, як доставляти лікарства з-за кордону.

А найбільше Іван зараз хоче поїхати додому. Дуже скучив за селом, за своєю хатою, за друзями, за природою. Надіюся, з Божою допомогою на наступному тижні мрія Івана здійсниться.

Від імені Івана, його батька, а також волонтерів фонду «Ти-Ангел» дякуємо всім благодійникам та добрим людям за матеріальну допомогу, молитви, та моральну підтримку!  Івану ж бажаємо міцного здоров’я і Божого благословення!  

Андрій Грабчук, волонтер

БФ "Ти-АНГЕЛ"