Чергове заняття арт-терапії пройшло в дитячому відділенні Інституту нейрохірургії ім. Ромоданова в Зелену неділю - 12 червня. В цей день християни святкують Трійцю – свято сходження Святого Духа та створення на землі Церкви Христової. За давніми звичаями напередодні свята люди прикрашали свої оселі священним зіллям – клечанням. Це символізувало перехід з весни до літа.
Зважаючи на обставини дітки зараз знаходяться на лікуванні, тому символічним клечанням для них стало запашне сіно.

Ми вчились робити іграшку – веселого голосистого півника. Колись давно наші дідусі та бабусі бавились саморобними іграшками. Люди були ближче до природи, шанобливо ставились до всіх її дарів. Вміння гармонійно, з любов’ю поєднувати доступні матеріали давало можливість кожній дитині мати свої, індивідуальні іграшки, дбайливо зроблені старшими членами родини. Такі іграшки зберігали та передавали енергію, настрій, характер автора, ставали справжніми друзями в розвагах дітей.
Наші півники теж вийшли різні, але всі дуже гарні!

Ось такого півника зробила Інна. Незважаючи на катетер в лівій ручці, дівчинка сама старанно примотувала нитками сіно. У Інни є лялечка Світланка і півник буде з нею дружить. Разом іграшки допомагатимуть Інні швидше справитись з хворобою.

Для донечки Маші мама зробила чудового півника з любистком та м’ятою у хвостику. Зараз Машині ніжки в розпірках, але це не заважає життєрадісній дівчинці постійно рухатись. Вона навіть станцювала танець на руках у гості, поки мама робила іграшку.

Ось і Павлик тримає свого нового друга! Хлопчик спостерігав за роботою і тепер буде вчити свого півника співати „Кукуріку”

А Настін півник зразу взявся до праці! Настя понесла його знайомитись з медсестрами.
Ще святкові птахи полетіли до Ксеніі та Полінки – понесли своїм маленьким мужнім хазяєчкам побажання міцного здоров’я, добрих новин та радості.

Подароване щедрою природою сіно спонукало наших мам на створення ляльки. Для свого маленького синочка мама зробила чудову духмяну лялечку. Вийшла справжня Берегиня з житніми колосками в руках! І хлопчик в цей час не заважав мамі, а спокійненько спав на руках Тетяни.
Ось так ми поєднали в свято Трійці любов до життя, віру в зміни на краще та вдячність Богу за всі радісні часи та випробування, які трапляються на нашому життєвому шляху!

Волонтери Інституту нейрохірургії