3 лютого, у Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями, Блаженніший Митрополит Володимир відслужив молебень про здоров'я онкохворих у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.

Присутні молилися перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці «Пантанасса» (Всецариця) та мощами преподобного Агапіта Печерського - святинями, через посередництво яких Господь являє Свою милість, посилаючи зцілення тим онкохворим, хто з вірою і надією звертається до них.

Предстоятелю співслужили намісник обителі архієпископ Вишгородський Павел, керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, а також настоятелі та клірики лікарняних храмів столиці.

На богослужінні були присутні Президент України Віктор Ющенко, Перший віце-прем'єр-міністр Дмитро Табачник, Міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко, голова Секретаріату Президента Віктор Балога, члени уряду, а також провідні медики й наукові працівники країни.

Після закінчення богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви звернувся до віруючих з нагоди Всесвітнього дня боротьби з онкологічними захворюваннями:

Українську Православну Церкву, як і все суспільство, не може не хвилювати проблема онкологічних захворювань в Україні. Лікарі та статистика безстрасно свідчать, що за останні 10 років кількість онкологічно хворих збільшилась на 25% і кожного року збільшується майже на 3%. І за цей період пішло з життя близько 4 мільонів осіб. Лише минулого року цей світ покинули 90 тисяч наших співгромадян. Онкологічні захворювання стали однією з головних причин смертності в Україні. На фоні страшної демографічної кризи, коли кількість населення України невпинно зменшується, це жорстока, але об'єктивна реальність. Ще жахливішим є те, що через два-три роки страшний врожай почне пожинати Чорнобиль, наслідки катастрофи якого в плані онкологічних захворювань повинні проявитися через 25-30 років після аварії. А цей час спливає.

Говорити про такий невтішний стан речей мають спеціалісти-науковці, лікарі, екологи, соціологи, політики, педагоги. Проблема онкологічних захворювань - загальносвітова проблема. Адже цей недуг має не менш жахливу тенденцію зростання і в досить економічно розвинутих країнах світу, які можуть претендувати на звання світових лідерів.

У чому ж причина цього страшного явища? Церква у всі часи не переставала і не перестає нагадувати, що природа всякого фізичного захворювання криється в духовно-душевній структурі людської істоти. У Соціальній концепції Української Православної Церкви, зокрема, говориться, що фізичне здоров'я у відриві від здоров'я духовного з православного погляду не є безперечною цінністю. Гармонія людської природи залежить в першу чергу від гармонії душі. Якщо людина прагне до вдосконалення своїх моральних якостей, слідуючи заповідям Господнім та настановам Церкви, вона неодмінно гармонізує і свою фізіологічну структуру. Основними причинами онкологічних захворювань спеціалісти називають навколишню незадовільну екологічну ситуацію, неправильне харчування, нездоровий спосіб життя, стресові ситуації. Все це є, безперечно, порушенням у першу чергу духовних критеріїв, а вони у свою чергу, несуть за собою і фізіологічні розлади, погіршують імунітет людини, ушкоджують генетичну спадкоємність.

Чи не дає Церква рецепт, який би протидіяв хворобі? Дає! Треба лише дослухатись до Її голосу, повірити Їй. Піст, молитва, розсудливість, стриманість, благодійність, милосердя - ось основні ліки.

Ще у давні часи у Священному Письмі, зокрема, у книзі Премудрості Ісуса сина Сираха, було сказано людству через одкровення від Господа: «Кинь гріховне життя, і виправ руки свої, і від усякого гріха очисти серце" (Сир.38,10).

Проблема здоров'я особи і народу не є для Церкви зовнішньою, суто соціальною, бо прямо співвідноситься з її посланництвом у світі, ушкодженому гріхом та недугами. Церква покликана у співпраці з державними структурами та зацікавленими громадськими колами брати участь у випрацюванні такого ставлення до охорони здоров'я нації, за якого кожна людина могла б здійснити своє право на духовне, фізичне, психічне здоров'я та соціальний добробут при максимальній тривалості життя. Стосунки лікаря і пацієнта мають будуватися на засадах поваги до цілісності, вільного вибору й гідності особи. І характерною ознакою сьогодення українського суспільства є те, що Церква так само стоїть поруч з хворими.

  
Між Українською Православною Церквою та Міністерством охорони здоров'я діє угода про співпрацю. Часто церковні громади стають повноцінним лікарняним підрозділом. Нерідко православні лікарі удостоюються священного сану і при цьому продовжують медичну практику. Практично у всіх медичних закладах столиці України, так само, як і на теренах інших регіонів держави, діють храми або молитовні приміщення. У багатьох онкологічних клініках країни діють православні громади, сестринства милосердя. Така громада в ім'я великомучениці Варвари вже понад 10 років діє при Київській онкологічній лікарні.

І перспектива такої взаємодії має тенденцію до зростання, взаємного збагачення. Хворим надається духовна допомога, сестри милосердя здійснюють піклування над пацієнтами, особливо тими, які перебувають у важкому стані, чи за діагнозами лікарів є невиліковними. Завдання Церкви полягає і в тому, щоб підготувати таких людей до переходу у вічність, допомогти людині спокутувати свої гріхи, зняти цей важкий тягар з душі, прилучитися до Христа Господа у Його животворящих Таїнах.

   
Можна навести чимало прикладів, коли після звершення над хворими Таїнств Єлеосвячення, Сповіді, Причастя хворі отримували значне полегшення у важких недугах, а нерідко і одужували чудесним чином. Численні випадки одужень від онкологічних хвороб фіксуються сьогодні біля мощей святих угодників Божих преподобного Агапіта Печерського та святителя Феодосія Чернігівського. Безодню милості Своєї являє Господь і через Свою Пречисту Матір, завдяки молитвам перед Її чудотворною іконою, іменованою «Пантанасса» (Всецариця), яка явилася на Святій горі Афон.

Церква приєднує свій голос у цей Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями до загальних закликів про пошук спільних засобів боротьби з цим важким недугом, поширення якого здобуває риси загальнолюдської катастрофи. Нехай милосердний Господь наш Ісус Христос молитвами Пречистої Своєї Матері, Заступниці теплої миру холодного, допомагає всім нам боротися за здоров'я людини, як фізичне, так і духовне. Адже за словом Самого Спасителя, Він прийшов на землю, аби зцілити всю людину (Ін.7,23).