Вчора, о 8:30 ранку закрив назавжди свої очі непереборний оптиміст, неймовірний хлопець Ілля Трофимчук.
За свої 35 років життя я не знаю жодної людини, в якої була б така жага до життя. Кілька днів тому він зізнався, що жодного разу до того дня не думав про смерть.

В Іллі були величезні плани. Він продумував маршрут подорожей до Парижу та Барселони, він комбінував гардероб на літо, вмовляючи маму поїхати до великого моллу Анкари, де він бачив кросівки, яких немає ні в кого в Одесі. Він планував свій вступ до вишу та любив вишукані десерти, в яких краса виконання була важливішою за смак.

Його любили усі. Від молодших дітлахів до дорослих чоловіків і жінок. І він любив усіх людей. Був дуже чуйним.
Навіть у останні дні, коли нестерпний біль лякав та пронизав усе тіло і розум, він попросив маму допомогти тим, хто потребує допомоги. Так, за його велінням, мамою хлопця було перераховано 10 000 грн Каті Ільчук та 20 000 грн на ребілітацію у басейні дітей, що пройшли лікування від онкологічних захворювань.

Ілля був неймовірною дитиною. Він відчував себе так, як не відчує жоден з дослідницьких апаратів. Він відчував виникнення метастаз тоді, коли лікар про це не хотів чути. Він знав, що він витягне, коли тиск впав до 10, а потім досяг відмітки 0. Він відчував, які саме ліки йому допомагають. І за декілька днів відчув свій прийдешній відхід в інший світ.

Дуже і дуже жаль. За такими, як Ілля – майбутнє нашої країни. Але і за свої небагато років цей хлопець зміг зробити багато. Він відкрив співчуття, допомогу та братерність у сотнях сердець, великих і малих людей. І навіть відійшовши в інший світ, я знаю, буде допомагати іншим.

Останні дні хлопця були наповнені болем. І зараз йому не боляче. Боляче рідним: батькам Олені та Ігорю, брату Кирилові та усім родичам. Боляче тим, хто щиро проникся долею цього хлопця.

Спи спокійно, Ілля. Не зважаючи на поразку, ти переміг. І ти завжди з нами, в наших серцях. Піклуйся про своїх рідних, підтримуй їх там. І я дуже сподіваюсь на те, що ми зустрінемось, рано чи пізно.

Я прошу сьогодні молитв за батьків Іллі, Олену та Ігоря, а також брата Кирила. Їм зараз найважче. Адже їх життя поділилось на “до” та “після”.

Ольга Кравчук,
БО “Фундація прямої допомоги”
02.05.2018