Подарований рожевий капелюшок з елегантною вуаллю... Чарівний костюмчик з блискітками (вибраний самостійно, в тон капелюшку) – Мирося на хвилиночку вийшла до мене в повній «бойовій готовності», щоб назавжди розбити моє серце. Обличчя сховане за маскою – дівчинка на спецрежимі – і я пропоную їй «сміятися оченятами», аби всі, хто дивитиметься фотографію, бачили, яка чарівна й мила дівчинка Мирося і які розсміяні в неї оченята ...

Вчорашні аналізи дівчинки такі: тромбоцити – 47; лейкоцити – 1,4; гемоглобін – 78. сьогодні вона розпочинає третій блок першого протоколу. через спеку і слабкість Мирославка відмовляється їсти, але коли чує від мами чи оточуючих, що аналізи падають, дуже старається виправитися – їсть усе, що каже мама, хоча й раз по раз просить її дізнатися, чи не піднялися ті кляті аналізи, бо скільки ж уже можна їсти...

Мама Іра дуже засмучена. Днями їй повідомили, що жоден із родичів, які потенційно могли стати Мирославчиними донорами для трансплантації кісткового мозку, для донорства, за результатами аналізів, не підходить. Лікарі кажуть про неспоріднену трансплантацію, хоча напевне ще нічого не радять. А ще кажуть – мама з татом можуть народити для Мирославки сестричку чи братика, які з дуже високою ймовірністю підійдуть для донорства. Але... Ви й самі не гірше за мене й маму Іру розумієте, скільки в цьому другому способі «але»...

Зараз маму Іру може примусити посміхнутися лише Мирося: «Подивлюся на тебе – і ніби сонечко з-за хмар вийде». Мама Іра вірить і сподівається, що, можливо, якось вдасться обійтися без трансплантації. Але поки що - про всяк випадок - вона просила мене якомога більше дізнатися про центр у Білорусі, де діткам роблять неспоріднені трансплантації. З цим проханням я звертаються й до вас – волонтерів, які, можливо, вже збирали таку інформацію, і до мам, які вже пройшли через цей центр. Я створю окрему тему у форумі – і всіх, хто може повідомити якісь практичні відомості, прошу писати туди. Мамі Ірі це дуже важливо: навіть пошук інформації для неї – це реальний крок до по рятування й одужання Миросі.

Телефон Іри – 8 0666 2005 17
Мій телефон (Ксенія) – 8 066 293 54 68

Крім Миросиної мами вчора вдалося поспілкуватися з мамою новенької дівчинки, яка в обласній близько тижня. Дівчинку звати Софійка Коваль, їй чотири роки та вісім місяців. В найближчі дні мама обіцяла зібрати на Софійку всі потрібні папери, щоб розташувати інформацію про неї на сайті. Поки що коротко: Софійці, за словами мами, ставлять гострий лімфобластний лейкоз, вчора їм розпочали капати «хімію». Це лихо, що спіткало родину зараз, мама пов’язує із попереднім, кількарічної давнини: дівчинка, якій тоді ще не було і двох років, спіймала момент, коли мама відвернулася, і на городі впала ручками в догоріле вогнище. Висококласні лікарі, до яких дівчинку привезли через кілька днів (за словами мами, не з її вини) констатували, що час згаяно. Наразі на правій ручці у Софійки відсутні перші фаланги, деякі пальчики зрослися. Загалом оперативного втручання потребують шість пальчиків. Мама каже, що саме після цієї травми дитина, яка до того майже не хворіла, просто таки «пов’язла» у різноманітних хворобах.
На жаль, вчора сфотографувати Софійку не вдалося. Проте обіцяю розташувати фотку наступного разу. 

Оксана Пясківська