Уявіть собі, що ви зустріли чарівника, котрий сказав вам: «Сьогодні ти можеш стати будь-якою тваринкою, якою тільки забажаєш». Сядьте, та не поспішаючи подумаєте, ким би вам хотілось бути. Якщо ви вже визначились, то переходимо до найважливішої частини заняття   -  вам необхідно намалювати комікс, як прожила день ця тваринка.

Саме так починалось наше заняття у цю суботу на Дністерській. Діти придумували собі оригінальні образи та ще цікавіші історії. Та не всі малювали комікси, і це цілком зрозуміло – на їх створення іде багато часу. Вони ж вирішили повністю віддатись одному-двом малюнкам.

Отже, спершу поділимось фантастичними історіями та просто гарними роботами,  які нам запропонували діти із гематології. 

Женя Демчишин захотів приміряти на себе образ зайчика. Зайчик в нього спортсмен-чемпіон, для якого вагоме місце займають здорове харчування і догляд за рослинками. Також тваринка із задоволенням танцює під найрізноманітнішу музику. Та весь цей перелік завершується доволі неочікувано – зайчик не проти і цигарку покурити. Ах, Женька, жартівник та й годі:)

Тарасик не створював коміксів, проте йому вдалось вмістити коротеньку історію в одному малюнку. Хлопчик розповів, що також не проти побувати зайчиком. Та ще й яким – справжнім господарем, що ретельно піклується про свій город – насадив силу силенну моркви. Кожного дня він приходить до грядки, зриває морквинку, сідає на пеньочок і насолоджується власновирощеним домашнім делікатесом. Ось, так!!!

А  розповідь Юлі Репчак  чимось перегукується із фразою «Я від баби втік, і від діда втік..:)». Тільки у її історії все навпаки – не головний персонаж накивав п’ятами а всі від нього:). Юля розповіла нам про гарненького кошеня, в якого і молочко випили, і пташка втекла, а потім й мишка, й рибка!!! Сьогодні не його день, що ще скажеш:). Та в кінцевому результаті ми таки вирішили, що своє молочко киця таки заслужено отримає:). Історія  - дуже цікава та повчальна. А наша Юля, як завжди, молодець! 

Таким серйозним як на цій фотографії, Сашко Масленніков  був фактично усе заняття. Та як же інакше, коли того не можна робити, того не можна їсти… Тому Саша і подумав: «Як не з’їм, то хоч намалюю»:). Так і зробив. Малюючи такі бажані фрукти та овочі, хлопець помаленьку і веселішав. Та до фото знову приміряв на себе роль розважливого та вдумливого хлопця.

Павлик довго розмірковував, що ж він буде малювати, тому що дуже відповідально ставиться до таких речей. Хлопчик робить усе дуже зосереджено та старанно. Придумувати коміксів хлопець не захотів, а створив один малюнок, якому присвятив усе заняття – дві гарні машини. Як Павлик жартома признався – перевтілюватись у машину він не хоче, йому більше імпонує образ людини. Також хлопець поділився з нами, тим що дуже любить зелений колір, тому одна із машин містить забарвлена саме у нього. 

Віка працювала у давно звичному для нас усіх стилі – абстракціонізмі. Робота настільки експресивна, що їй може позаздрити не один художник, котрий дотримується даного жанру. Дівчинка малювала спонтанно, але у загальному увесь процес виглядав доволі продуманим. Також додамо, що цієї суботи Віка знову дивувала нас веселим настроєм, наполегливістю та енергійністю. Так і тримати!

А ось про Яринку Бардин  аж напрошується рима «Яринка-молодчинка»:). Цієї суботи дівчинка була дуже старанною, намалювала два малюночки – один є відголосом пасхальних свят. А другому відтворено яскравий, весняний пейзаж, де зображено сонечко, промінчики, якого заплетено у косички. Фантазія діток не перестає дивувати:).

Оксана Шандерська не мала змоги помалювати, проте показала нам, зроблену власноруч листівочку. Ми не змогли не сфотографувати цієї краси!

Назар   захотів малювати на вільну тему. Та що не кажи, а його робота «Сердечко» трохи та й нагадує левенятка:). Ось так, він ненароком приєднався до тематики заняття. Окрім цього малюнку, він створив ще два:  лісовий пейзаж та трактора.

А ось у хірургії усі діти вирішили не відхилятись від теми і малювати власне комікси. І, до речі, дуже кумедні:)

Із справжнім почуттям гумору підійшла до роботи Софійка Єфіменко. Побачивши взірець-історію про котика, який і від хазяїна получив по заслугам, бо взяв зі столу сосиску, а потім ще й від пса повинен був втікати, Софійка вирішила зробити свою інтерпретацію роботи. Замість собаки, киця побачила лева, після чого зробила висновок, що сосиска явно була не свіжою:). Ми дуже раді, що дівчинка із таким позитивом підійшла до роботи, так ще й розвеселила волонтерів, які оточували її на цьому занятті. Згодом Софійка намалювала ще один малюнок. Він так усім сподобався, що просто повинен був очолити цю статтю:)!

Івасик Удич, напевно, дуже любить персонажів із народної пісні «Ходить сон коло вікон…»:). Тому що останнім часом, коли б ми не прийшли маленький дуже сонний і не проти подрімати. Тому для Іванка малювали його мама та волонтерка Наталка. Було видно, що вони творили із неабияким задоволенням і були тільки за, щоб поринути у дитинство і пофантазувати:).

Юрчик Федина обрав за головного персонажа коміксу – котика. Історію на аркуші відтворено дуже професійно та красиво. Хлопчик попрацював дуже плідно, а головне – із усмішкою на обличчі:)

Цієї суботи фантазія діточок із відділення гематології та хірургії розгулялась неабияк. І це ні трішки не дивує, тому що не кожного дня нам вдається побути улюбленою тваринкою, так ще й розповісти про її день:).

Соломія Яким'юк