Минає рік з того часу, як Марія Мацюк звернулася до всіх Вас з проханням про допомогу своїй 12-ти річній дівчинці. Тоді в її очах був повний розпач, на руках хвора дитина, якій ставало з кожним днем гірше. Довший час її підтримували медикаментозними крапельницями і вливанням  еритроцитів, тромбоцитів в лікарняних стінах Івано-Франківська. Цей рік видався усім нам нелегким, але найважче було цим двом сильним духом українкам. Скільки їм прийшлося пережити…

Сьогодні Тетянка на 1 рік доросліша. Юна дівчина просто сяє. Вона знає, що лікування ще буде тривати довго, і про це їй нагадують катетери, які все ще вмонтовані в її тендітне тіло, до яких за ці довгі місяці вона вже навіть звикла. Але ця жага до життя допоможе їй подолати всі труднощі до кінця. Марія, Машуня, Марусічка… Я ще ніколи в житті не зустрічала таку людину. З того моменту, коли Таня захворіла, вона не опускала руки. З ранку до вечора лікарня-пошук клініки-пошук коштів, і при цьому вона не втрачала віри, що все получиться. Вона змогла з допомогою тисяч людей виїхати в Німеччину на лікування. І тільки в Борисполі, в аеропорту зізналася, як їй страшно їхати з хворою Тетянкою і залишати тут на невідомий термін синочка…
 

На її долю випало багато болю і розчарувань, але Марія не втрачає оптимізму. Вона безмежно вдячна усім Вам за підтримку, молитви, допомогу, співчуття.
 

Таня з мамою приїхали в Гамбург, зібравши трохи більше половини суми, вказаної у рахунку на лікування. Вони не сподівалися, що пробудуть там довше 6-ти місяців. Зараз вже пішов 9-й місяць. Збір коштів не припинявся, але за цей період багато грошей не надійшло. Після трансплантації кісткового мозку, яку виконали німецькі лікарі в травні, Тетянка  потрапляла в клініку декілька разів, у важкому стані. Були моменти, коли життя її знову було в небезпеці. З кожним днем перебування в клініці витрати збільшуються. В жовтні, коли стан Тетянки став більш-менш стабільним, Марія звернулася в Інтернаціональний офіс, який відповідає за перебування міжнародних пацієнтів у клініці Гамбург Еппендорф, щоб дізнатися про вартість лікування, адже більше 5-ти місяців з часу перерахування коштів, рахунки не надходили. І тоді їй повідомили про те, що цих коштів недостатньо, і потрібно оплатити ще значну суму. На даний час усе, що вона змогла – доплатила, але борг іще залишився.  Тепер сподівання на фонди і охорону здоров’я України, без них проплатити лікування до кінця неможливо.

Марія щиро вдячна кожному з Вас, адже Ви зробили вагомий внесок у спасіння дівчинки. Зараз найголовніше те, що Тетянка мріє про світле майбутнє, може спілкуватися з людьми без страху, і вона знає, що в неї з’явилося ще більше рідних людей. Я не можу передати своєї радості за цю прекрасну дівчинку і її люблячу мамусю. Впевнена, що вони стали підтримкою багатьом іншим хворим діткам і їх батькам, як в рідному місті, так і по всій Україні.

Ми завжди будемо пам’ятати усе, що Ви для нас зробили !!!
 

З глибокою повагою до Вас, Галина Батюк