Вони у сто разів сильніші від нас, дорослих. Ці діти із теплими посмішками, розсудливими думками і майже дорослим поглядом. Вони пройшли тяжке випробування з купою обстежень, аналізів, крапельниць, уколів, терапій… Вони переможців! Вони перемогли онкохворобу!
Сьогодні я розповім про Сашуню Мироненка, світлого, щирого, дружелюбного хлопчика. Колись у гематологічному відділенні дитячої лікарні, де він боровся з раком, всі на нього казали ураган. Знаєте чому? Він був настільки активним, що його енергії вистачило б для кількох дорослих. І ще він міг загнати у куток будь-кого своїми запитаннями, які в нього виникали спонтанно. І знаєте, це добре, адже його лікування йшло важко, з випробуваннями, у якісь миті здавалося, що лейкоз нездоланний. Це були два неймовірно важких роки… За цей час було скільки болю і сліз, що це все важко написати в кілька речень. Та важливо, що в сім’ї була підтримка, що Сашуня відчував любов і піклування мами і бабусі.
У 2014 році Саша пройшов випробування. Зараз він зі своєю сім’єю вдома, у Гайвороні. Хлопчик ходить до школи, вчить уроки. Йому легко дається англійська мова. І ще йому продовжує допомагати одна благодійниця із-за кордону, яка і допомагала хлопчику коштами під час лікування. А ще вона здійснює бажання Сашуні, передаючи для нього такі бажані подарунки. Це так важливо, відчувати підтримку від інших! Так важливо, коли наше життя наповнюється благодійниками.
Цієї зими, 6 грудня, Саші буде десять рочків. Така маленька дата і такий гіркий досвід боротьби за своє життя… І знаєте, яке бажання він загадає? Щоб усі-усі дітки, які борються з раком, неодмінно подолали хворобу, і щоб у світі було більше людей, здатних підтримувати тих, хто цього так потребує!

Наталія Селецкая