Таких яскравих, розумних, не по рокам розвинутих дітей дуже мало.
Олічка Бородіна одна з них. Волонтери Охмадиту мали можливість познайомитися з Олею ще півтора роки тому, коли дівчинка боролася за своє маленьке тендітне життя в столиці. На жаль, і нам випала нагода познайомитися з дівчинкою. Майже всю минулу зиму Оля провела в Рівненській онкогематології. Спочатку в дівчинки був гайморит, а потім підскочили печінкові проби.
Оля у всьому особлива. Дуже розумна. Широченні знання в галузі природознавства, біології, філософські роздуми про те, як і для чого створений наш світ. Неозброєним оком видно, що батьки багато займаються з дівчинкою, читають, розмовляють. Дуже відповідальна. В свої вісім років чітко і твердо знає, коли і які ліки треба приймати, що можна чи не можна їсти. Мама намагається по мірі можливості розповідати Олі про її хворобу і пояснює наскільки важливо дотримуватися рекомендацій лікаря. Якщо мама сказала, що з палати не можна виходити, Оля ніколи не вийде. Якщо треба одягнути маску – вона одягається без жодних «не хочу і не буду». Під час першої нашої зустрічі Оля розповіла мені, що вона приймає таблетки Бонефос «щоб не боліли ніжки» і що їх треба неодмінно запивати дуже великою кількістю води, інакше вони не будуть допомагати. Дуже балакуча. Може переговорити будь-кого. Може розмовляти на будь-які теми, мамі навіть інколи доволиться тихенько казати: «Олічка, тьотя напевно поспішає. Давай ти їй наступного разу розкажеш». На заняттях по арт-терапії Оля намагається встигнути зробити не один виріб, а декілька, бо дівчинка неодмінно повинна подарувати подарунок і мамі, і бабусі, і двоюрідній сестричці, і іншим родичам та знайомим. Олічка просто обожнює принцес, вона їх малює, розмальовує, дивиться всі-всі мультики про чарівних красунь, читає всі казочки і переглядає журнали з принцесами. Напевно, дівчинка теж уявляє себе принцесою в чарівній країні.
Не менш унікальна людина ніж Оля, її мама Ніна. Від цієї жінки завжди сходить якесь тепло і розуміння. З їхньої палати не хочеться виходити. Інколи розумію, що вже проговорила 30-40 хвилин, що можливо я вже заважаю, але сумна посмішка Ніни і її спокійний врівноважений голос не відпускає. Страшно собі навіть уявити з якої прірви мама за допомогою лікарів, медсестер та небайдужих людей витягала донечку. Коли читаєш епікриз Олічки, то не розумієш, як лікарям вдалося її врятувати. Я абсолютно не сумніваюся, що правою рукою лікарів під час всього лікування, а це вкрай важкі курси хімії та ауто-ТКМ, була мама дівчинки. Спокійно і впевнено вона перевіряє дозування і термін придатності кожного препарату, уточняє кожне призначення лікаря. Зовні абсолютно спокійна, вона наче тигриця готова в будь-яку мить кинутися на кожного, хто порушує лікарняний режим, хто ходить по відділенню без маски, хто не одягнув бахіли. Ніна без вагань пояснює сантехніку, який прийшов в палату ремонтувати кран, що тут треба бути в чистому одязі та бахілах. Якщо медсестра ненароком забуде обробити руки антисептиком перед тим, як одягти рукавички - Ніна вперто і наполегливо нагадає медпрацівнику про правила гігієни в онковідділенні. Але зробить це не зі скандалом, а з спокійною доброзичливою посмішкою. Ця мама знає все – від назв ліків і дозування, до граничних показників різноманітних аналізів. Інколи мені здається, що Ніна випадково працює в фінансоому управлінні, а насправді вдома в шафі в неї висить білий лікарський халат.
Окреме ставлення в Ніни до надання допомоги. Йшли тижні за тижнями в стаціонарі, ми вже були добре знайомі і бачили, що їм дуже важко фінансово, але чули від Ніни тільки одне: «Ми ще витягуємо. Допомагайте іншим дітям». За попередні шість місяців мама дуже рідко зверталася за допомогою і як правило на невеликі суми. На жаль, зараз наші дівчата вже не витягують. Занадто багато коштів витрачено на зниження печінкових проб, на контрольні обстеження в Києві. Поки що попереднє лікування печінки не дало позитивний результат, аналізи погані, Олічка неначе справжня принцеса бліда і досить худа. На сьогодні причина високи печінкових проб невідома, мама дуже нервується. Вчора Олі зробили близько десятка аналізів в приватній лабораторії, в тому числі будуть перевіряти на гепатити. Сподіваємось, що за допомогою цих аналізів, лікарі встановлять причину поганої роботи печінки дівчинки. Сподіваємось, що лотерея з гепатитом омине Олічку. Наразі маємо розрахуваватися з лабораторією (1395 гривень) та оплатити таблетки Гептрал (435 гривень). Скоріше всього, після того, як лікар отримає результати аналізів, будуть призначені ще якісь ліки, коштів на які в Бородіних немає.
Величезне прохання, зверніть увагу на цю чарівну принцесу. Олічці дуже потрібна допомога.
Також просимо молитися за здоров’я дівчинки.