Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі в першому в цьому році інтерв’ю відповів на болючі питання, пов’язані зі скороченням фінансування медичної галузі.

— Зменшення субвенції скоординовано зі скороченням ліжок у лікувальних закладах. Не потрібно лякатися. Ми говоримо не про скорочення всіх ліжко-місць і закриття лікарень, а про оптимізацію системи і відмову від утримання порожніх ліжок, про зменшення нормативів, які передбачали, що на 10 тис. осіб населення повинно бути 80 ліжок. Тепер ця цифра становитиме 60.

Також не йдеться про суцільне скорочення ліжок у всіх відділеннях. МОЗ найближчим часом запропонує спеціальну методику — своєрідний «посібник зі скорочення». Незабаром лікарні їх отримають. Ми розуміємо і враховуємо, що є ліжка, наприклад, хірургічні, які скорочувати недоцільно, натомість існують захворювання, що давно лікуються амбулаторно або за моделлю денного стаціонару, — тут ліжка зайві. Наприклад, дерматовенерологічні ліжка залишаються в лікарнях, потребуючи фінансування. Також у лікувальних закладах дуже багато непотрібних терапевтичних ліжок.

Слід розуміти, що за наявної системи фінансування субвенція, якою б вона не була, не матиме ефекту. Навіть коли ми її потроїмо, але роздаватимемо за сьогоднішнім принципом, ніхто не відчує жодного поліпшення. Я багато разів про це говорив: сьогодні гроші йдуть не на охорону здоров’я та лікування, а на збереження застарілої інфраструктури. Нам вкрай потрібні базові закони щодо автономізації клінік і зміни принципів фінансування — від фінансування ліжка до оплати медичних послуг.

Не можу погодитись із заявами, що спочатку потрібно розробити протоколи лікування — це паралельні процеси. Вони існують і сьогодні — інакше система не працювала б узагалі. Але їх потрібно систематизувати та розрахувати. Грубо кажучи, «приклеїти цінники» до кожної медичної послуги. Багато клінік це вже зробили, особливо в сегменті приватної медицини.

— Які саме зміни відбуватимуться в цьому плані в 2016 році?

— Цей рік буде перехідним саме щодо зміни моделі фінансування. При цьому особливу увагу приділятимемо первинній медичній допомозі, яка, коли говорити відверто, фактично розвалена по всій країні. Виділятимемо більше коштів саме сільським лікарням і амбулаторіям, створюватимемо їм кращі умови роботи, робитимемо значні інвестиції в інфраструктуру. З нами в цьому напрямку співпрацюватимуть команда й гроші Світового банку, який виділив 215 млн дол. на реформування системи охорони здоров’я України.

— Ви згадали капітальні інвестиції. Що мається на увазі? Будівництво?

— Ми починаємо розробляти типові проекти лікувальних закладів. Зокрема отримали завдання від Прем’єр-міністра розробити типову модель сільської амбулаторії. Я прихильник того, щоб для лікарень не використовувати старі радянські будівлі. Вони дуже енергоємні, багато ресурсів витрачається на їх обігрів, забезпечення інженерних комунікацій. Краще будувати сучасні будівлі. Але це поки що проект, ми його незабаром презентуємо.

— Як ви прокоментуєте обсяг фінансування, виділеного з держбюджету-2016 на закупівлі ліків? Чи вистачить?

— По-перше, у 2016 році на це передбачено 4,149 млрд грн, що на 100 млн грн більше, ніж у 2015 році. Минулого року, коли різко впав курс гривні, ми скоригували держбюджет, додатково отримавши 400 млн грн до кінця першого півріччя.

Буде вищою віддача від грошей, спрямованих на закупівлі ліків міжнародними організаціями. Якщо, звичайно, не зміниться курс гривні, на жаль, він суттєво впливає на цей процес.

Крім того, у бюджеті залишається резерв — кошти, передбачені для фінансування робіт з відновлення Донбасу після деокупації, зокрема на відновлення лікувальних закладів, розташованих у зоні АТО і в прилеглих районах.Якщо ж деокупації у 2016-му не відбудеться, цей резерв можна буде використати на потреби охорони здоров’я. Ми так робили в 2015 році.

І Президент, і Прем’єр уже наголосили на тому, що 2016 рік буде роком медицини й освіти. Але потрібно розуміти: країна перебуває в стані війни, в Україні — глобальна криза. І в сьогоднішніх умовах цьогорічний бюджет оптимальний. Додам, що при цьому в скрутних ситуаціях системі охорони здоров’я ніколи не відмовляли в додаткових грошах.

Крім того, хочу зазначити, що в 2016 році передбачені великі капітальні інвестиції, зокрема в реконструкцію Інституту раку. Це буде значимий проект: із нього розпочнеться розбудова оновленої системи онкологічної допомоги в Україні з головним офісом у цьому інституті, який стане установою третинного рівня надання медичної допомоги.

— Які плани на 2016 рік щодо законотворчої діяльності?

— Про законопроекти щодо автономізації клінік, котрі ми підготували в 2015 році, потрібно запитати депутатів. Ми будемо просити парламентарів, Голову Верховної Ради, щоб ці законопроекти були внесені в перелік пріоритетних — їх необхідно прийняти в першому кварталі.

У цілому хотілося б, аби законодавча робота в 2016 році вийшла на новий рівень, щоб законопроекти не потрапляли «у стіл». Я, наприклад, не розумію, чому в нас досі не прийнято зміни до закону про трансплантацію і водночас щорічно з України йдуть мільйони доларів державних грошей на розвиток трансплантології Білорусі, де ця галузь піднялася до європейського рівня? Закон про трансплантацію також має стати пріоритетним.

— Оператори фармацевтичного ринку чекають на призначення Голови Державної служби України з лікарських засобів, говорять, що відсутність керівника цього відомства негативно позначається на галузі.

— Безумовно, це відбудеться. На жаль, проведені конкурси не дали результату, але кандидати в нас є. Хоча проблеми ринку через відсутність начальника служби перебільшені — у відомстві є виконувачі обов’язків, відповідальні особи, які підписують документи. Служба працює, процеси не зупиняються.

Публікація