Чаплюк Михайлик
Дата народження: 11.02.07
Місце проживання: Ірпінь
Діагноз: Альвеолярна рабдоміосаркома м’яких тканин

Останні місяці важкі для Міши та його родини. Найбільш тяжко тому, що невідомо – що далі? На це відповідь мало б дати обстеження. І вони були зроблені. Та КТ, ПЕТ КТ і МРТ показали різні результати.

І тепер налякані, з тривогою в душі, Міша з рідними чекає на пункцію пухлини в хребті. Що для цього потрібно і коли точно вона буде – ще не відомо. Ввечері лікуючий лікар зустрінеться з рентгенологом і продумають тактику дій. Завтра – здача загальних аналізів, після чого лікар дасть роз’яснення.

Але зволікати не можна. Тому пункцію буде призначено на найближчий час. А далі – хіміотерапія або операція. Тому кошти будуть потрібні. Навіть дуже. За останній час багато коштів пішло на хіміопрепарати і на Рекормон, оскільки хлопчик сильно занепадав в аналізах. Ми дякуємо усім, хто не залишав родину сам на сам з бідою! Ми сподіваємось, що доля віддячить Вам, а ми з батьками обов’язково згадаємо про Вас щиро у своїх молитвах.

Попри негаразди – Міша тримається. Оскільки вдома хвора сестричка (Мультифокальна епілепсія зі статусним перебігом, ДЦП, ЗПМР, гепатит В у стадії ремісії), якій він дуже потрібен. Хлопчик завжди був і є опорою для мами, постійно допомагає у догляді за Михайлинкою. Якщо він погано почувається, то сестричка відчуває це і в неї починається приступ…

З цим ледь справляється мама – розриваючись між дітьми. Допомогти нікому. Чоловік постійно працює, оскільки гроші дуже потрібні. Але як тільки приходить з роботи – допомагає. Бабуся теж працює, а в критичні моменти відпрошується. Але відпустка і усі можливі “відгули” закінчились.

Як би не було погано – мама налаштовує сина боротись і сама тримається, щоб він не бачив її засмученою.

Михайлик завжди мріяв про власну кімнату. Але через брак коштів – це так і залишалось мрією. Та коли він захворів – батьки почали облаштовувати кімнату для синочка на горищі. Власноруч працювали з деревиною, самі фарбують, клеять, прибивають, роблять сходи багато чого іншого. Хтось подарував старі меблі – почистили, вимили і вже є що ставити в кімнату.

Найголовніше, що Міша теж приймає участь. Вони всією сім’єю роблять цю кімнату з чого є. Часто працюють в ночі, тому що в день на роботі/в лікарні.

Батьки сказали сину: “Вилікуєшся і переїдеш у свою кімнату”. Це стало для нього великим стимулом. Тепер він натхненно лікується і допомагає потрохи робити кімнату.

Цій дивовижній родині потрібна допомога! З такою навалою проблем – вони самотужки не впораються.

Станьте ангелами-охоронцями для Михайлика і Михайлинки.