Наш Андрійко Буга, наш сильний і мужній хлопчик, закінчив своє лікування.

Далі — лише підтримка…

Закінчив не тому, що переміг хворобу,

а тому що рак більше не піддається лікуванню.

Сьогодні Андрійко — паліативна дитина.

Він ховає обличчя, бо підступна пухлина, яка жила в голові,

тепер помітна і на його личку.

Але ми знаємо — він заслуговує на все:

на турботу, любов, спокій, знеболення,

на підгузки, спеціальне харчування, ліки.

На життя — настільки гідне, наскільки можливо.

Минулого разу ми просили допомогти Андрійкові —

потрібно було 20 000 грн, але ми не зібрали навіть половину.

Сьогодні маємо закрити мінус 9 800 грн — це вже витрачене.

І ще потрібно 10 000 грн — на харчування та зонди для годування на найближчий час.

Мама Андрійка — багатодітна, сама виховує дітей.

Їй зараз дуже важко, але вона не здається.

Сьогодні ми маємо згуртуватись.

Сьогодні — про те, що ми ще можемо зробити.

Про те, щоб поруч із Валентиною і Андрійком стояла ціла армія світлих сердець.

Якщо ви можете — допоможіть.

Якщо не можете — просто помоліться.

Бо любов — це підтримка.